Обробка металів - обпилювання, свердління, зенкерування, розгортання, зенкування й цекування, нарізування різьби

канавками. Для обробки конічних отворів під конічні різьби та деталі використовують кілька розверток (рис. 7. 63, єж). Для обробки отворів великого діаметра застосовують насаднірозвертки (рис. 7. 63, г). Діаметр регульованих розверток (рис. 7. 63, д) можна трохи змінювати.  

Рис. 12

Свердління пластмас:

а — спеціальним свердлом; б — спіральним свердлом із потрібним загостренням; в — циркульним різцем; / — різцетримач; 2 — оправка; 3 — різець

Для розгортання залишають припуск на обробку в межах 0,1. . . 0,3 мм. Для точної обробки отворів спочатку використовують обдирну розвертку, а потім чистову (рис. 13, є, ж відповідно).

До розверток як точних інструментів потрібне дбайливе ставлення. їх слід зберігати в де-   і рев'яних коробках окремо від інших металевих   1 предметів. Різальні кромки мають бути без   і пошкоджень. Тупою розверткою працювати не можна.

Збіг осей розвертки та отвору перевіряють прямокутним косинцем. На початку розгортання однією рукою повільно повертають вороток, а іншою — злегка натискають на розвертку, стежачи при цьому за співвісністю розвертки й отвору (рис. 14). Далі  розвертку  обертають  плавно  в  одному  напрямі,  злегка

натискаючи. Обертати розвертку в зворотному напрямі не можна, оскільки це призведе до поломки її зуб'їв і появи подряпин на оброблюваній поверхні. Щоб запобігти заклинюванню розвертки й добути чисту поверхню, застосовують мастила. Сталеві деталі під час розгортання змащують мінеральними оливами, мідні — оливною емульсією, алюмінієві — сумішшю скипидару та гасу. Бронзові й чавунні деталі розгортають усуху

В разі різкого прокручування розвертка може  почати рубати поверхню, яка виходить гранованою. Це саме може статися в разі збільшення припуску на обробку (на чорнове розгортання залишають припуск, що дорівнює десятим часткам міліметра, на чистове — сотим часткам) або неправильного загострювання розвертки.

НАРІЗУВАННЯ РІЗЬБИ

Нарізування різьби — це утворення на циліндричних або конічних стержнях канавок із поперечним профілем (у вигляді трикутника, трапеції і т. д. ), кожна точка якої розташовується на гвинтовій лінії. Витком різьби називається та частина її виступу, що охоплює різьбову деталь в межах до 360°.

Залежно від форми поперечного перерізу виступів розрізняють різьбу трикутну, трапецоїдну, напікруглу, круглу, прямокутну. Основні елементи різьби (рис. 15): зовнішній діаметр d, середній діаметр d2, внутрішній діаметр du крок Р і кут при вершині профілю а.  

Рис. 15 Основні елементи та розміри різьби:

/ — гребінь; 2 — профіль; 3 — дно; Н— висота профілю; Р — крок; а — кут профілю; d— зовнішній діаметр; d\ — внутрішній діаметр; d2— середній діаметр.

Більшість різьбових з'єднань мають трикутну різьбу, яка поділяється на метричну (а = 60°) та трубну (ос = 55°).

Метричну різьбу (рис. 15, а) з великим кроком позначають літерою М і числом, що виражає значення зовнішнього діаметра (в міліметрах): Мб, М12 і т. д. ; в позначення різьби з малим кроком

Література 

  1. Современные технологии в производстве газотурбинных двигателей под редакцией А. Г. Братухина, Г. К. Язова, Б. Е. Карасева. - М. : Машиностроение, 1997г. 410с.
  2. 2.      Гуляев А. П. , «Металловедение».
1 2 3 4 5 6