Обстеження гінекологічних хворих

План 

  1. Об’єктивне дослідження.
  2. Гінекологічне дослідження.
  3. Основні методи дослідження.
  4. Додаткові методи дослідження.
  5. Взяття мазків на онкоцитологічне дослідження.
  6. Методи функціональної діагностики.
  7. Цитологічне дослідження  піхвових мазків.
  8. Інструментальні методи дослідження.
  9. Ренгненологічні методи дослідження.
  10. Ендоскопічні методи.
  11. Кольпоскопія.
  12. Ультразвукове дослідження.

         Обстеження гінекологічної хворої складається із збору анемнезу, об’єктивного обстеження  та додаткових методів.

         Анамнез.   У гінекології анамнез має надзвичайно велике значення. Спочатку розпитують про скарги хворої, розвиток даного захворювання (аnamnesis morbi), умови життя та перенесені захворювання (anamnesis vitae).

         Опитування проводять за певним планом. Паспортні дані – прізвище, ім’я, по батькові. Вік жінки – відомо, що одне і те явище в різні вікові періоди жінки може мати різне значення (відсутність менструації в молодої жінки й у жінки в клімактеричному періоді).

         Скарги хворої:  Найчастіше хворі звертаються зі скаргами на біль, білі, кровотечі

За характером болю можна передбачити захворювання: ниючий біль виникає при неправильних полоежннях матки, хронічних запальних процесах придатків матки.

         Переймоподібний біль виникає при скороченнях матки чи труби (матковий, трубний аборт).

         При наростанні інтенсивності запалення, що супроводжується подразненням очеревини, біль має колючий і ріжучий характер. Такий самий біль виникає за наявності крові в черевній порожнині.

         При розриві маткової труби, розриві піосальнінкса біль має гострий, “кинтальний” характер.

         Постійний біль характерний для запальних захворювань і злоякісних пухлин. Для діагностики важлива локалізація болю – при зміщеннях матки до заду (retrolexio uteti), параметриті, периметриті він виникає в крижах і попереку, при захворюваннях придатків матки – в бокових відділах нижньої частини живота, при захворюваннях зовнішніх статевих органів – у місці ураження.

         Для деяких гінекологічних захворювань характерна іррадіаціле – в крижі, стегно, підключичну ділянку (френікуссимптом).

         Білі – (fluot) – виділення з вагіни, що з’являються  найчастіше при запальних процесах, неправильному полоежнні матки, пухлинах.

         Для діагностики мають значення кількість білей, їх колір, запах. Так при тріхомоніазі вони мають “пінистий”, при кандидозі – “сирнистий”, при ерозіях шийки матки – слозовий характер.

         Кровотечі можуть бути проявом порушень менструального циклу,  злоякісних процесів, переривання вагітності.

         Анамнез захворювання: (anamnesis morbi). Необхідно розпитати пацієнтку про початок захворювання – гострий чи поступовий, де і скільки часу лікувалась. Певну роль у  діагностиці захворювання може відіграти інформація жінки про причини, які, на її думку, призвели до винекнення захворювання -  переохолодження, фізичне перенапруження, перенесений аборт, травми.

         Якщо захворювання хронічне, слід уточнити, коли було останнє загострення.

         Анамнез  життя  (anamnesis  vitae), слід з’ясувати, в яких умовах росла і формувалась жінка, а також в яких умовах вона проживає в даний час. Умови, в яких жила дівчинка з раннього віку, впливають на розвиток всього організму. Важливе значення має повноцінне харчуваня жінки, особливо в період статевого дозрівання. Надмірне або, навпаки, недостатнє харчування може призвести

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи