Оцінка інтелектуальної власності та її вплив на вартість міжнародної компанії

змогу:

документально підтверджувати довгострокові майнові права за допомогою об­ліку їх на балансі підприємства, а отже, створювати відповідні фонди аморти­заційних відрахувань. Розрахунки показують, що з урахуванням вартості інте­лектуальної власності амортизаційні відрахування за цінами 1995 р. могли встановити 10 % вартості основних засобів підприємств (однак це не стосується

тих об'єктів, вартість яких у процесі їх використання не зменшується, — товар­ного знака, гудвілу);

отримувати додаткові прибутки від передачі прав на використання об'єктів ін­телектуальної власності, а також забезпечувати (залежно від обсягу прав, що пе­редаються) обгрунтоване регулювання цін на інноваційну продукцію підприєм­ства;

виплачувати фізичним особам авторські винагороди, обминаючи фонд заробіт­ної плати, з віднесенням витрат на виплату авторської винагороди на статтю собівартості продукції «Інші витрати», тобто без обмеження розмірів виплат і без традиційних відрахувань до страхових та інших фондів.

Все це безпосередньо пов'язано з необхідністю визначення вартості інтелекту­альної власності. Саме тому оцінка вартості таких об'єктів не є самоціллю, а лише одним з пунктів комплексу заходів, спрямованих на збільшення прибутку і поліп­шення умов діяльності підприємств. [1, стр. 29-30]

Крім того, Законом України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. , згідно із статтею 13 якого внесками учасників і засновників товариства можуть бути будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні па­пери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, а та­кож інші майнові права, в тому числі на інтелектуальну власність, передбачена можливість використання нематеріальних активів під час формування статутних фондів (капіталів) створюваних господарських товариств

Отже, нематеріальні ак­тиви, в тому числі невраховану на підприємстві інтелектуальну власність, можна вносити до статутного капіталу замість майна, грошей та інших матеріальних цінностей, для чого необхідна лише добра воля всіх засновників. [1, стр. 30] На думку О. Новосельцева [6], використання інтелектуальної власності в статутному капіталі дає змогу:

сформувати значний за своїми розмірами статутний капітал без відволікання коштів і забезпечити доступ до банківських кредитів та інвестицій, використо­вуючи інтелектуальну власність як об'єкт застави нарівні з іншими видамимайна;

амортизувати інтелектуальну власність у статутному капіталі і замістити її ре­альними коштами, включаючи амортизаційні відрахування на собівартість про­дукції, тобто капіталізувати інтелектуальну власність;

авторам і підприємствам — власникам інтелектуальної власності стати заснов­никами (власниками) під час організації дочірніх і самостійних фірм без відво­лікання коштів.

 Статутний капітал являє собою суму власних основних і оборотних коштів су­б'єкта господарювання та виступає основним носієм і гарантом прав власності ак­ціонера на певну частину (пай, акції) даного капіталу, його частку прибутку і, від­повідно, певне місце в системі управління цим господарським товариством. Тому жорсткі вимоги до оцінки майна, в тому числі інтелектуальної власності, що вхо­дить до статутного фонду (капіталу) господарського товариства, так само, як і у процесі використанні інтелектуальної власності в господарській діяльності під­приємств, цілком обгрунтовані. Очевидно, що все викладене безпосередньо сто­сується і питань реорганізації (приватизації) підприємств з метою зміни їх форми власності. При цьому потрібно пам'ятати, що внесення вартості інтелектуальної власності до статутного капіталу має супроводжуватися висновком відповідних договорів про передачу прав на такі об'єкти і реєстрацією їх в установленому за­коном порядку. Якщо такий договір не укладений

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні