Олекса Стефанович

Стефановича в Україні та за її межами мало знають. Точніше – майже не знають. На це були різні причини – еміграція поета, його замкнутість, «таємничість», малотиражне видання творів, яке робило і робить їх малодоступними. Правда, зараз є Інтернет, з допомогою якого можна їх віднайти.

Той, хто мав можливість познайомитися з творчістю поета, були від нього в захваті. Видатний український прозаїк ХХ ст. Улас Самчук, земляк і знайомець Стефановича, вважав, що творчий доробок письменника «увійде в історію літературної нашої мови, як цілком виключний звук поетичної мови нашого народу», а польський поет Юзеф Лободовський твердив (і, певно, не безпідставно), що Стефановича в нас радо би «позичили» сусіди, «бо ні в Росії, ні в інших слов’ян такого поета немає».  

Творчість Стефановича цікава не лише сама по собі. Її доля, а також доля її творця є зразком того, як таланти, зрощені на українській землі, хиріють, стають «пропащою силою». На жаль, приклад Стефановича далеко не перший і не останній.

Доля

Про життя Олекси Стефановича відомо мало. Дуже мало! Це не дивно. Він жив самітником. У суспільному, політичному житті не «світився». Не належав і до активістів культурно-мистецьких рухів. Справжнім поетам це ні до чого.  

Навіть рік і місце його народження не визначені точно. У документах зазначено, що народився він у селі Милятин неподалік Острога 5 жовтня за старим стилем 1899 року. Проте в листі до Уласа Самчука поет зазначає іншу дату – 1900 рік. Можливо, це свідома вигадка. Стефанович хотів мати датою свого народження межовий рік, який поставив крапку на столітті дев’ятнадцятому і започаткував століття двадцяте

Також поет говорив Самчку, що народився в селі Садки. Самчук же вважав, ніби це Садки неподалік Шумська (цю місцину він знав з дитинства). Однак сіл з такою назвою багато в Україні. Було село з подібною назвою неподалік Милятина. І якщо про Милятин Стефанович ніде не згадує, то про Садки така згадка є у вірші з промовистою назвою «Спомин»:

«Дорога рівна така, гладка… 

Мигнули Тесова хатки,

Й не зоглядівся, коли Садки

Свої розкинули садки».

Варто враховувати, що в назві села Садки наголос робився на першому складі, а не на останньому. Щодо Тесова, то це село на півдорозі від Острога до Гощі.

Можливо, Стефанович дійсно народився в Садках чи там жив. Існує думка, що в цьому селі він вчителював після закінчення семінарії. А можливо, це була ще одна фантазія поета. Садки ж уявлялися йому такою собі «землею обітованою» дитинства й юності.

Важко сказати, чи було в Стефановича щасливе дитинство. Народився він у сім’ї, яку заможною не назвеш. Хоча й бідною – також. Це була типова волинська священицька сім’я. І по лінії батька, і по лінії матері предки поета були священиками. Його батько, Коронат Олексійович закінчив духовне училище, а потім семінарію в Кременці. У 1898 р. одружився на Олександрі Андріївні Літославській, дочці парафіяльного священика села Милятин, яка була на п’ять років старшою за нього. Схоже, це був шлюб за розрахунком, оскільки Коронат Олексійович отримав після одруження парафію свого тестя.  

Помер батько майбутнього поета рано, залишивши після себе десятилітнього

1 2 3 4 5