Омоніми

в звичайний процес засвоєння мови, коли той, хто її вивчає наштовхується на те, що одна й та ж мовна форма може мати абсолютно різні значення, - факт, на який в своїй рідній мові він, зазвичай, не звертає уваги. Аналіз таких форм суттєво ускладнює сприйняття іншомовного тексту.

В сучасній лінгвістиці прийнято вважати, що омонімія представляє собою лексико-семантичний процес, при якому можлива наявність та функціонування двох чи більше рівнозвучних мовних знаків, які семантично не пов’язані між собою.

2. 2. Причини появлення омонімів

Лінгвісти виділяють наступні причини появи омонімів. А. А. Реформатський стверджує, що в нашій мові найбільше всього омонімів, які виникли завдяки запозиченням (Реформатський, 1986: 52).

О. С. Ахманова, визначаючи достатню активність омонімів, що з’явилися в результаті полісемії, вказує в той же час і на великі труднощі, сумніви, з якими пов’язані пошуки об’єктивних критерій оцінки завершення процесу омонімізації (Ахманова, 1987: 97).

 В. І. Абаєв (1992: 77) висказав думку про те, що “поява нових омонімів, їх “розмноження” йде в основному за рахунок полісемії”.

А. І

Смирницький основним джерелом поповнення мови омонімами вважає випадкові звукові співпадіння (Смирницький, 1994: 84).

РОЗДІЛ 3. Термінологічна омонімія

 Омонімія термінів це досить поширене явище, яке помітно ускладнює роботу будь-якого перекладача. Традиційно виділяється два основних типи термінів-омонімів: міжгалузеві та внутрішньогалузеві.

 3. 1. Міжгалузева омонімія термінів

Міжгалузева омонімія – це терміни однієї області значення, які піддалися переосмисленню і ввійшли в терміносистему іншої науки. Для міжгалузевої омонімії характерні, по крайній мірі, дві обов’язкові ознаки: за термінами повинні бути закріплені різні дефініції, і ці терміни функціонують в різних термінологічних системах. Вчені вважають, що в більшості випадків співіснування міжгалузевих омонімів стало можливим через їх утворення від латинського кореня. Наприклад, термін finish (від лат. “finis”) має такі значення: у техніці – “обробка, поліровка, чистова обробка”, у текстильній промисловості – “ апретура, чистота поверхні”,у сільському господарстві – “фініш, остання фаза відгодовування”.

У мові науки і техніки особливо поширена омонімія термінів через те, що у терміносистемах різних галузей науки і техніки широко застосовується так зване семантичне словотворення, коли існуючій формі слова приписується те чи інше значення. Так, наприклад, слово leader (один з міжгалузевих термінів) у фізиці має значення “іскровий або грозовий розряд, лідер”, у кінематографії – “зарядка ділянки кіноплівки, рекорд”, у кібернетиці – “початок масиву”, у слюсарній справі – “ходовий гвинт”, у геодезії – “попередній мерщак”, у гірничій справі – “направляюча стріла копра”, у політології – “провідник, керівник”, у поліграфії – “пунктир, пунктирна лінія”, у ботаніці – “головна гілка”, у сільському господарстві – “основний сорт” тощо (Інші приклади міжгалузевої омонімії термінів див. у додатку №1).

Зрозуміло, що значною мірою характер значення таких омонімічних термінів визначається належністю оригіналу до тієї чи іншої галузі науки і техніки та конкретною тематикою самого тексту оригіналу. Однак, перекладацькі помилки можуть все ж виникати у зв’язку із неправильним вибором значення омонімічного терміну із суміжної галузі науки або техніки. Так медичний термін debris, який має два значення: одне ширше, загальномедичне (“чужорідна речовина”), а інше – вужче, стоматологічне (“зубний наліт”). При перекладі тексту зі стоматології можливий неправильний преклад даного терміну у тому випадку, коли він вжитий у тексті, що перекладається у широкому

1 2 3 4 5 6 7 8