Операції з давальницькою сировиною на митній території України

в Україні. Єдиним винятком із сфери дії Закону №327 є товари груп УКТ ЗЕД 1-24 згідно з п. 5 ст. 18 Закону України від 24. 06. 2004 р. №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України».

Проте при застосуванні до Закону №327 положень Митного кодексу від 11. 07. 2002 р. №92-IV (далі – МКУ), який увів два нові митні режими – «переробка на митній території України» та «переробка за межами митної території України», нерідко виникають питання, пов’язані з тим, що режими переробкимають ширшу сферу застосування, ніж вказано у Законі №327.

Особливості роботи за схемами переробки можна сформулювати у вигляді двох застережень.

По-перше, ввезення товару в режим «переробка на митній території України» не означає автоматичного надання права на сплату податків векселем.

По-друге, не всі товари, які ввозяться в межах договору про здійснення давальницьких операцій, будуть розглядатись як давальницька сировина.

Обидві ці тези пояснюються тим, що, згідно зі ст. 231 МКУ, операціями з переробки товарів визнаються:

1) власне переробка товарів;

2) обробка товарів – монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари;

3) ремонт товарів, у тому числі відновлення та регулювання;

4) використання окремих товарів, які не є продуктами переробки, але сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю витрачаються.

Із наведеного переліку виділяється ремонт товарів. Тема «ввезення/ вивезення для ремонту» є настільки складною, що заслуговує на окрему статтю. Тому поки що її не розглядаємо, зосередимося виключно на виробничих операціях

Отже, по-перше, очевидно, що положення Закону №327 можна застосувати лише у першому із наведених вище чотирьох випадків. Інші просто не підпадають під визначення операцій з давальницькою сировиною, надані в Законі. (Різниця між поняттями «власне переробка» та «обробка» у ст. 231 МКУ не визначена, але, як ми побачимо нижче, вона є).

У другому застереженні мова йде про витратні матеріали, зазначені в п. 4 ст. 231. Це – товари, які беруть участь у технологічному процесі, але до складу готової продукції не входять: наприклад, матеріали для до-гляду за обладнанням – технічний спирт, мастила тощо. За них, як і за будь-які інші витратні матеріали, при митному оформленні треба буде сплатити усі належні податки та збори «живими» грішми.

Розглянемо, на що треба звернути увагу при роботі за схемами переробки.

заява та дозвіл

У будь-якому випадку шлях до оформлення товарів у режим «переробки на митній території України» почнеться із отримання дозволу на ввезення давальницької сировини. Він видається митним органом лише за умови подання, крім заяви, заповненої за формою, наведеною у наказі ДМСУ від 09. 08. 2005 р. №735, ще й самого договору на переробку зі всіма додатками, де вказані терміни робіт та обсяги виходу продукції. Процедура видавання дозволу визначена у Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, за-твердженому наказом ДМСУ від 13. 09. 2003 р. №609 (далі – Порядок №609). Нова редакція наказу передбачає видачу дозволів без окремо визначеного терміну дії(раніше дозвіл видавався на рік),

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні