Оперативна пам'ять комп'ютера

передачі адреси використовується шина адреси, даних - шина даних.

Звичайно, що процес удосконалення ПК включає в себе і перехід до більш широких шин. Ширина шини адреси визначає обсяг доступної пам'яті комп'ютера. Сучасні комп'ютери мають ширину шини адреси - 20, 24 або 32 розряди. Але це не завжди так. Так зване мультиплексування адреси дозволяє визначати більший обсяг пам'яті, ніж це дозволяє ширина шини.

20-розрядна шина адреси визначає обсяг пам'яті до 1 МБ, 24-розрядна - до 16 МБ, 32-розрядна - до 4 ГБ.

У першого персонального комп'ютера Альтаїр обсяг пам'яті складав до 256 Б.

Обсяг оперативної пам'яті ділять:

  • основну ( перші 640 КБ );
  • верхню ( наступні 384 КБ );
  • розширену ( за межами 1 МБ );
  • область високої пам'яті ( перші 64 КБ розширеної пам'яті ).

У процесі роботи ПК кожна із цих частин використовується для зберігання певних видів програм і даних.

Оперативна пам"ять : В даний час у більшості КПК об'єм оперативної пам'яті складає 64-128 Мб.

Сучасну архітектуру комп'ютера визначають також такі принципи:

  • Принцип програмного керування. Забезпечує автоматизацію процесу обчислень на ЕОМ. Згідно з цим принципом, запропонованим англійським математиком Ч. Беббіджем у 1833 р. , для розв'язання кожної задачі складається програма, що визначає послідовність дій комп'ютера
    Ефективність програмного керування є високою тоді, коли задача розв'язується за тією самою програмою багато разів (хоч і за різних початкових даних).
  • Принцип програми, що зберігається в пам'яті. Згідно з цим принципом, сформульованим Дж. фон Нейманом, команди програми подаються, як і дані, у вигляді чисел й обробляються так само, як і числа, а сама програма перед виконання завантажується в оперативну пам'ять. Це прискорює процес її виконання.
  • Принцип довільного доступу до пам'яті. Згідно з цим принципом, елементи програм та даних можуть записуватися у довільне місце оперативної пам'яті. Довільне місце означає можливість звернутися до будь-якої заданої адреси (до конкретної ділянки пам'яті) без перегляду попередніх.

 На підставі цих приниців можна стверджувати, що сучасний комп'ютер - технічний пристрій, який після введення в пам'ять початкових даних у вигляді цифрових кодів і програми їх обробки, вираженої також цифровими кодами, здатний автоматично здійснити обчислювальний процес, заданий програмою, і видати готові результати розв'язання задачі у формі придатній для сприйняття людиною.

Як результат, всі ці та інші фактори спричинили принципове і конструктивне вдосконалення елементної бази комп'ютерів, тобто створення нових, більш швидких, надійних і зручних у роботі процесорів, запам'ятовуючих пристроїв, пристроїв введення-виведення і т. д. Проте, слід усвідомлювати, що швидкість роботи елементів неможливо збільшувати безмежно (існують сучасні технологічні обмеження та обмеження, зумовлені фізичними законами). Тому розробники комп'ютерної техніки шукають вирішення цієї проблеми вдосконаленням архітекутри ЕОМ.

Швидкість роботи комп'ютера істотно залежить від швидкої роботи оперативної пам'яті. Тому постійно ведуться пошуки елементів для оперативної пам'яті, які потребували б якомога менше часу на операції читання-запису. Але разом із швидкодією зростає вартість елементів пам'яті, тому нарощення

1 2 3 4 5 6 7 8