Опитування громадської думки в США - історія та сучасність

1/4 з яких спонсировалась засобами масової інформації, а частину склали опитування приватного характеру. Понад 2 млн. дол. було витрачено на опитування кожним з кандидатів у президенти. Починаючи з 1960 р. практично всі політики використовували дані опитувань у передвиборних компаніях всіх рівнів (90% сенаторів і 80% новообраних конгресменів використовують приватних фахівців з вивчення громадської думки).

Безперечно, що при такому достатку опитувань і організацій, що займаються ними, можливі різного роду погрішності й зловживання в процесі опитування й при презентації даних. Але перш ніж критикувати опитування, варто зробити розходження між організаціями, що проводять їх. Так, для опитувань, проведених газетами й телекомпаніями, стало сумною практикою вільно підходити до проблемі науковості вибірки, інтерв'ю й звітів. Погоня за сенсаціями приводить до зневажливого відношення до старанності й адекватності всіх стадій процесу опитування.

Параметри діяльності служб вивчення думки визначаються життєвими потребами уряду й приватної економічної сфери. Від них ці служби й одержують фінансову підтримку. Перебуваючи на службі в гігантів американської промисловості, найбільш відомі компанії по проведенню опитувань або самі перетворилися в значні економічні одиниці, або ввійшли до складу ділових імперій - конгломератів. Великий бізнес придбав понад 20 таких дослідницьких фірм.

Але існують такі організації, як інститут Геллапа, служба Харріса, центр Роупера й деякі інші, що використають науково-сформовану вибірку, що користуються науковими методами досліджень, що займаються суспільнозначимими, а не кон'юнктурними проблемами. Загальновизнано, що їхні результати заслуговують довіри й використовуються фахівцями різних наук. У цьому зв'язку варто привести думку Д. Геллапа, що писав: “Жоден фахівець в області дослідження громадської думки не стане стверджувати, що методи опитувань досконалі. Але з іншого боку, . . . ніяке інше джерело - листи, редакційний матеріал, експерти-спостерігачі - не є найкращим, найбільш адекватним виразником думки широкої громадськості”

Таким чином, незважаючи на те, що опитування суспільної думки застосовуються в основному, як один із провідних методів дослідження, у соціології й соціальній психології, проте цей метод вивчення безпосередніх фактів свідомості не тільки надає інформацію про стан суспільної свідомості, але й у багатьох випадках є джерелом відомостей для комплексного дослідження. Незважаючи на перехід до новаторських плинів у суспільних науках, які широко використовують такі методи, як екстенсивні спостереження, збір і систематизація, обробка й презентація емпіричних даних (К. Райт, Р. С. Йордан, Д. Кокс, Й. Д. Зінгер, Ж. П. Дернік), американські вчені в області вивчення громадської думки  продовжують дотримуватися класичних концепцій, зв'язаних головним чином с історичним підходом (Г. Моргентав, С. Хоффан, И. Клоуд, Д. Кеннан, Г. Кіссінжер). Тому опитування громадської думки можуть служити адекватним джерелом для історичного дослідження.

Інститут Геллапа

Коли ми говоримо про «опитування», негайно спливає ім'я Джорджа Геллапа. Організація Геллапа вивчає людську природу і поведінку більш, ніж протягом 70 років. Інститут Геллапа залучає багато зі всесвітніх лідируючих учених в управлінні, економіці, психології, і соціології. 2,000 професіоналів надають послуги в клієнтських організаціях, через Павутину, в університетських містечках і в 40 офісах у всьому світі.  

Центр Роупера

Джоржд Геллап, звичайно, видатна особистість в історії соціології, але не єдина. Разом з Геллапом працював відомий маркетолог Елмо Роупер, що також уважається одним із засновників сучасної практики

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні