Органи публічного адміністрування

План

Вступ

  1. Механізми, органи, методи та стилі публічного адміністрування
  2. Публічне адміністрування як процес вироблення, прийняття та виконання управлінських рішень
  3. Публічне адміністрування та влада
  4. Публічне адміністрування та муніципальна публічна влада

Висновок

Використана література 


Вступ

Реалізація процесу публічного адміністрування відбувається за допомогою розроблення та втілення відповідних управлінських механізмів, що створюють умови для своєчасного та ефективного розв'язання наявних у цій сфері суперечностей. Механізми публічного адміністрування - це спеціальні засоби, що забезпечують здійснення регулюючого впливу публічних адміністрацій на соціально-економічні територіальні системи різних рівнів (села, селища, райони у містах, міста, райони, області, Автономна республіка Крим, уся країна) з метою забезпечення гідних умов життєдіяльності людей, що проживають у державі, та громадян України, що тимчасово проживають за її межами.

Найбільші суперечності у системі публічного адміністрування пов'язані із тим, що на регіональному та районному рівнях його одночасно та стосовно одних й тих самих об'єктів (соціально-економічних територіальних комплексів) здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, діяльність яких спрямована на реалізацію інтересів різних суб'єктів: держави та конкретних територіальних громад.  


Механізми, органи, методи та стилі публічного адміністрування

Форми і методи діяльності органів та посадових осіб публічного управління в самому кінцевому рахунку обумовлені їх функціями і повноваженнями.  Якщо вони займаються управлінням в області економіки, то тут в широкому обсязі застосовуються економічні методи і лише в мінімально необхідному обсязі - адміністративні.  Методи команд у сфері інтелектуальної творчості, в галузі культури взагалі неприпустимі, в політичній сфері важливо шукати угоди, консенсус, компроміси і т. д.  Однак абсолютної визначеності в даному випадку немає. Для здійснення одних і тих же повноважень в залежності від конкретної обстановки або, наприклад, здібностей і навичок управлінців можуть застосовуватися різні форми і методи.

При здійсненні економічної діяльності так само застосовується, наприклад, метод заборони (заборона економічного монополізму), як і при реалізації ідеологічної діяльності (заборона пропаганди національної ворожнечі).  Політична діяльність передбачає дозвіл (свободу утворення громадських об'єднань), так само як і функція соціальна (свобода вибору форми освіти)

Суб'єктивний вибір тих чи інших форм і методів у даному випадку визначається доцільністю та ефективністю застосування, які дають найкращий результат в можливо короткий термін і з меншими витратами (у тому числі витратами управлінської енергії на всіх її рівнях).  Межі суб'єктивного вибору встановлюються правовими актами, що визначають повноваження органів та посадових осіб публічного управління.  Вони можуть вважати, наприклад, що метод заборон публічних демонстрацій в місті був би для них найбільш доцільним (щоб не турбувати можновладців), але належні їм повноваження не дозволяють здійснити це.

Зазвичай прийнято розрізняти економічні, адміністративні та ідеологічні методи управлінської діяльності

Неправові (але не протиправні) форми і методи - це головним чином повсякденна організаційно-технічна, оперативна діяльність (облік, бесіди з підлеглими і начальниками, наради і т. д. ).  Такі процедури детально правом не регулюються.  Від не правових слід відрізняти протиправні форми і методи управління (насильство, погрози, приниження гідності підлеглих, вимоги виконувати незаконні дії і т. д. ).  За застосування протиправних методів

1 2 3 4 5