Організаційно-методичні аспекти активного соціально-психологічного навчання
4. Прояв залежностi одних членiв групи вiд iнших породжується комплексом неповноцiнностi. Той чи інший член групи нерiдко не лише по-дитячому тримається за руку iншого члена групи, але й пiдпадає пiд його сильний вплив, що не є прогресивним. Ця залежнiсть нерiдко є свiдченням недостатньої соціальної зрiлостi суб'єкта. Й такому членовi групи буває нелегко допомогти. Наприклад, людина просить допомоги - група дає зворотну iнформацiю, але вона неспроможна самостiйно її проаналiзувати и зробити висновки. Тому найчастiше вiд неї можна почути вiдповiдь: "Так, але. .
5. Тенденцiя до теоретизування, фiлософствування проявляється найчастiше на першому етапi, коли зберiгаються сприйняття АСПН як традицiйної форми навчання, коли домiнує прагнення показати себе "з хорошого боку" перед викладачем i студентами. Це нерiдко вiдволiкає вiд плiдної роботи, й iнодi доводиться докладати багато зусиль, аби змусити таких учасникiв занять повiрити в серйознiсть того, що вiдбуваються в групi. Трапляуться, що пiд кiнець роботи групи саме вони жалкують з приводу швидкого закiнчення занять.
6. Тенденцiя до "навiшування ярликiв" на окремих членiв групи ("фiлософ", "осел", "монополiст", "оповiдач" тощо). Оскiльки на заняттях надається свобода для демонстрацiї своєї поведiнки, це справдi може викликати подiбнi асоцiацiї. Й керiвниковi слiд пам’ятати: завдання групи не в закрiпленнi у людини стереотипу неефективного способу спiлкування, а в наданнi їй допомоги в конструктивних змiнах i розвитку. Не можна також забувати, що кожна людина є чимось бiльшим, нiж, скажiмо, "оповiдач", "групова мати" тощо, потрiбно допомогти учасникам АСПН побачити це.
Активне соцiально-психологiчнс навчання ускладнюють i такi моменти:
¨ "захиснi" реакцiї, якi особливо пiдсилюються за вiдсутностi (або послаблення) почуття психологiчної захищеностi й безпеки в групi;
¨ недостатнiсть психологiчних знань для розумiння емпiрiчного матерiалу;
¨ протидiя послабленню внутрiшнiх бар’єрiв, стереотипiв;
¨ пошук швидких, легких, готових вiдповiдей на складнi психологiчнi проблеми й питання;
¨ розбiжностi мiж очiкуваннями суб'єкта (члена групи) й тим, що вiн отримує в нiй (нерiдко це можуть бути утилiтарнi настанови: озброїтися системою комунiкативних засобiв з метою кращого впливу на iнших для досягнення своєї мети).
Груповий процес спрямований на пошук причин особистiсних проблем у самому суб'єктi, характерi його життєвого досвiду. Сподiвання, з якими суб'єкт приходить у групу, можуть бути просто нереальними. Зокрема, покладаються надiї на те, що все буде зроблено "за мене" i "я вийду готовеньким". Члени групи часто не