Оригінальна література Княжої доби - тематика, система жанрів, художні особливості

ЗМІСТ 

ВСТУП. .  

І. ЛІТЕРАТУРА КНЯЖОЇ ДОБИ. .  

1. 1. Перекладна література Княжої доби. .  

II. ОРИГІНАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА КНЯЖОЇ ДОБИ. .  

2. 1. ЛІТОПИСАННЯ. .  

2. 1. 1 «ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ».  

2. 1. 2. КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС. .  

2. 1. 3. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС. .  

2. 1. 4. «СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ».  

III. ЖАНРОВА РОЗМАЇТІСТЬ ОРИГІНАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

 

КИЇВСЬКОЇ РУСІ 

3. 1. «ПОУЧЕНІЄ» ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА. .  

IV. ОРАТОРСЬКО-ПРОПОВІДНИЦЬКА ПРОЗА. .  

4. 1. «ЖИТЬЄ Й ХОЖЕНЬЄ ДАНИИЛА, РУСЬСКЬІЯ ЗЕМЛИ. .  

ИГУМЕНА».  

ВИСНОВОК. .  

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. .  


ВСТУП 

Отже, сьогоднішня наша робота буде присвячена вивченню і дослідженню теми творів, тематики, художніх особливостей оригінальної літератури Київської Русі.

Українська література X—XVIII ст. (давня українська література, або як її інакше називають - оригінальна) - початковий і найтриваліший період розвитку нашого письменства, його фундамент, на якому пізніше розвинеться українська література - невід'ємна частина всесвітньої.

Давня оригінальна література має ряд особливостей. Насамперед вона переважно рукописна, навіть після появи книгодрукування більшість її пам'яток зберігаються або поширюються в рукописах. При переписуванні тієї чи іншої пам'ятки переписувач часто змінював її текст. Якщо ті зміни неістотні, не впливають на творчий задум автора, то маємо список тієї чи іншої пам'ятки (твору). Якщо ж він настільки змінив оригінал, що втрутився у композицію і манеру викладу перерисованого твору, а то і в його зміст, то маємо його редакцію. Так, існує три редакції «Повісті временних літ» і понад 230 списків цього твору, що повторюють другу або третю його редакції.

Отже, історія давньої української літератури (оригінальна) - це не тільки історія художніх творів - літературних пам'яток, а й історія їх редакцій, а в окремих випадках - і списків.

Друга особливість пам'яток X—XVIII ст. — їх анонімність, що у багатьох випадках зумовлена рукописною традицією. Для цього періоду найбільшу трудність становить визначення автора того чи іншого твору, без чого важко зрозуміти творчий задум письменника, ознайомитися з його біографією і творчістю у повному обсязі. Адже в процесі роботи переписувач міг випадково чи свідомо пропустити прізвище автора. Це пояснюється тим, що до 1886 р. (тоді була прийнята Бернська конвенція з охорони літературних і художніх творів. Україна тільки у 1973 р. приєдналася до Всесвітньої конвенції про авторське право) не існувало авторського права, а отже, будь-хто міг безкарно втручатися у чужий текст, вносити в нього будь-які зміни відповідно до своїх смаків і розуміння даного твору чи описаної у ньому події.

Хоча в порівнянні з провідною ідеєю всієї літератури давнього періоду - християнізацією і моралізацією української суспільності провідні суспільно-політичні ідеї немов сходять на другий план, все-таки вони сильно підкреслені в нашій давній літературі, в літописах і історичних оповіданнях. Любов до рідної землі, турбота про її добробут, радість з її щасливих хвиль, успіхів і перемог, смуток задля її нещастя, невдач і поразок - це все пробивається і

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні