Основи інженерної психології
1) Нормальні умови (оператор просто стежить за роботою автоматики, не втручаючись в технологічний процес).
2) Аварійні ситуації (оператор працює в напівавтоматизованому або механізованому режимах; багато що залежить від точності його сенсрмоторних дій і уміння оцінювати ситуацію).
3) Технологічний процес ще йде в заданих межах, але вже наближається до своїх кордонів (завдання оператора - утримати процес в потрібних технологією параметрах, тобто завдання - стабілізувати керований процес).
4) Оператор будує режим роботи установки самостійно, але на новій основі (завдання - розширення можливостей експлуатаційної системи, економія матеріальної частини, енергії і власних сил).
Загальна схема (і основні етапи роботи) діяльності оператора СЧМ виглядає таким чином:
1. Прийом, сприйняття інформації, що поступає, де виконуються наступні основні дії: виявлення сигналу; виділення найбільш важливих сигналів; розшифровка і декодування інформації; побудова попереднього образу ситуації.
2. Оцінка і переробка інформації (у основі - зіставлення заданих і поточних режимів роботи СЧМ), передбачають виконання наступних дій: запам'ятовування інформації; витягання з пам'яті нормативних інформаційних зразків; декодування інформації.
3. Ухвалення рішення (багато в чому залежить від наявних альтернатив - від "ентропії безлічі рішень"). При цьому важливу роль грає виділення оператором критерію правильного рішення (критерію вибору однієї з альтернатив), відповідного уявленням оператора про мету і результат своєї роботи.
4. Реалізація прийнятого рішення, яка багато в чому залежить від готовності оператора швидко, на рівні автоматизму виконувати складні дії в екстремальних умовах. Для підтримки такої (автоматизованою) готовності важливу роль грають спеціальні заняття на тренажерах, де моделюються різні екстремальні ситуації.
5. Перевірка рішення і його корекція (по можливості).
Особливу роль в аналізі операторської праці грає розуміння єства і концептуальної схеми ухвалення рішень. "Ухвалення рішень необхідне в ситуації, яка характеризується невизначеністю, когнітивною складністю і тимчасовим дефіцитом. Міра невизначеності залежить від недоліку інформації. Забезпечивши пілота інформацією, можна звести невизначеність до нуля", - відзначає Ю
Само ухвалення рішень - це "когнітивний процес, що протікає на яскравому емоційному фоні", тобто це "гарячий когнітивний процес" - по І. Джпанісу и Л. Манну (див. Стрільців, 1999. С. 115). "Важливою характеристикою проблемної ситуації є стрес, - відзначає Ю. К. Стрільців. - Польотне завдання може взаємодіяти з тими проблемами, які лежать за межами польоту. Якщо їх взаємодія наводить до конфлікту або когнітивного дисонансу, то в ситуацію вводиться додатковий компонент стресу, який підсумовується із стресом, що вже є до моменту виникнення аварійної ситуації. До збільшення стресу може привести і сама трудність вирішуваного завдання"