Основи комп’ютеризації аудиторської діяльності

Основи комп’ютеризації аудиторської діяльності

Згідно з прийнятими в Україні стандартами, аудит це незалежна експертиза і вираження думки про фінансову звітність підприємства на основі перевірки дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку, відповідності господарських і фінансових операцій чинному законодавству, повноти і точності відображення у фінансовій звітності діяльності підприємства.

Умова незалежності є обов’язковою і поширюється на існуючі види аудиту — аудит зовнішній та внутрішній. Вона виявляється в тому, що зовнішній аудит виконується сторонньою незалежною фірмою згідно з укладеним контрактом, а внутрішній — незалеж­ною групою спеціалістів, які працюють на цьому підприємстві за замовленням адміністрації.

Майже вікова практика аудиту підтверджує існування двох усталених тенденцій у його розвитку:

  • поступове зміщення акцентів з контрольно-ревізійних функцій до оціночно-консультативної діяльності;
  • відмова від прямої перевірки правильності дій облікового персоналу та оцінювання компетентності і професіоналізму керівництва підприємства.

Крім того, спостерігається розподілення аудиторської оцінки правильності дій облікового персоналу і правильності самої системи обліку. Все це визначає склад і зміст розв’язуваних аудиторами задач і впливає на підходи до комп’ютеризації аудиторської діяльності.

Розглянемо зміст, мету і задачі зовнішнього та внутрішнього аудиту.

Під зовнішнім аудитом розуміють незалежну експертизу та аналіз фінансової звітності господарського суб’єкта, яка публікується, з метою визначення її вірогідності, повноти і відповідності законодавству, а також консультування з облікових, податкових, фінансових, організаційних та інших питань. Залежно від мети аудиту певним аспектам діяльності підприємства приділяється різна увага

Наприклад, власників підприємств (акціонерів, інвесторів) цікавить не тільки і не скільки вірогідність звітності, скіль­ки компетентність і професіоналізм адміністрації, яка здійснює керівництво.

Угода на виконання зовнішнього аудиту може укладатися з такими замовниками:

  • із власниками підприємств (акціонерами, інвесторами) — для виявлення дійсного стану справ, оцінювання діяльності адміністрації та отримання прогнозу подальшого розвитку подій;
  • із керівництвом підприємства — для проведення незалежної експертизи фінансово-господарської діяльності та отримання рекомендацій щодо фінансової стратегії та підвищення ефективності господарювання;
  • із державними податковими службами і правоохоронними органами з метою визначення вірогідності звітної документації;
  • із комерційними банками — для проведення експертизи фінансово-господарської діяльності і платоспроможності клієнта.

Залежно від потенційних замовників аудиторських фірм та особливостей кожного з них у зовнішньому аудиті можна виокремити такі комплекси задач (рис. 1):

  • оцінювання компетентності і професіоналізму адміністрації за аналізований період;
  • оцінювання достовірності системи обліку, прийнятої на підприємстві, та його публічної звітності;
  • оцінювання правильності дій облікового персоналу щодо фіксації фінансово-господарських операцій у звітній документації;
  • консультування щодо поліпшення фінансово-господарського стану підприємства і прогнозування подальших подій.

Це головні комплекси задач зовнішнього аудиту. Кожний комплекс, у свою чергу, складається із задач, які можна формалізувати для реалізації в комп’ютерних системах.

Життєво важливою умовою довготривалої успішної діяльності підприємства є спроможність керівництва аналізувати успіх і цілеспрямованими діями забезпечити його розвиток. Для цього потрібна система зворотного зв’язку, завдання якого — надання керівництву даних, необхідних для прийняття ефективних управлінських рішень.

Сукупність усіх прийомів у цій сфері складає інструментарій концепції внутрішньої аудиторської перевірки — контролінгу, який дає змогу заздалегідь

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні