Основи конституційного права Швейцарії

Основи конституційного права Швейцарії

Швейцарія - держава в Центральній Європі. Населення - 6,4 млн. чоловік, територія - 41,3 тис. кв. км. Швейцарія з багатьох точок зору включаючи і конституційно-правову, представляє собою, хоч і невелику але оригінальну державу. Вона ніколи не мала монархічної форми правління, не переживала періоду абсолютизму, зав жди відрізнялась децентралізованим управлінням і високим ступенем розвитку демократії. У державі рівноправні чотири державні мови.                                     

Швейцарія займає особливе місце в Європі. Ця держава з XVІІ ст. у своїх міжнародних відносинах дотримується політики постійного нейтралітету, який після наполеонівських війн був у 1815 р. гарантований Росією, Великобританією, Францією, Прусією, Іспанією.  

Конституція

Діюча Конституція була прийнята на референдумі в квітні 1999 р. і набрала сили І січня 2000 р. Вона є п'ятою за рахунком (попередні були прийняті в 1791,1802,1848,1874 роках). Як данину традиції Конституція зберегла в назві держави термін «конфедерація» - «Федеральна Конституція Швейцарської Конфедерації»- Хоча фактично Конституція 1848 р. перетворила Швейцарію із конфедерації на федерацію.

До структури Конституції входять преамбула і шість розділів, які поділяються на глави, а деякі глави - на відділи. Крім цього, в текст Конституції включені «перехідні положення»

Преамбула є дуже скороченою, вона починається словами «У ім'я Всемогучого Бога!». У ній містяться вказівки на джерела прийняти Конституції («народ і швейцарські кантони»), а також закріплені основні цілі держави: оновлення союзу, укріплення демократії, незалежності та миру.

Перший розділ - «Загальні положення!» містить шість статей, що закріплюють склад федерації, її цілі, принцип обмеження суверенітету кантонів, національні мови (ст. 4 закріпила чотири національних мови: німецьку, французьку, італійську, реторо-манску), розкривають зміст правового характеру Швейцарської держави (ст. 5). Другий розділ називається «Основні права, громадянство і соціальні цілі». Він регламентує основи правового статусу людини (гл. 1) і соціальні цілі, тобто зобов'язання, то бере на себе Конфедерація і кантони стосовно особистості (гл. 3). Третій розділ - «Конфедерація, кантони і комуни” регламентує взаємовідносини і компетенцію конфедерації, кантонів і комун. У четвертому розділі - «Народ і кантони», регулюються найважливіші питання участі населення в політичному житті, основи статусу політичних партій, основи процедури здійснення народної ініціативи і проведення референдуму, П'ятий розділ Конституції визначає основи статусу вищих органів державної влади федерації. Розділ включає чотири глави, із них друга ділиться на три відділи: «Організація Федерального збору», «Процедура», «Повноваження». Нарешті, шостий, заключний, розділ закріпив процедуру перегляду Конституції, а також перехідні положення.

Діюча Конституція має ряд особливостей, що відрізняють її від попередніх конституцій і основних законів інших держав. По-пер­ше, як уже зазначалося, дещо суперечливо звучить сама її назва: «Федеральна Конституція Швейцарської Конфедерації». По-дру­ге, Конституція виходить далеко за межі регулювання суто по­літичних відносин, ще більш докладно в порівнянні з попередніми конституціями регулює економічні і соціальні питання. Особливо докладно регулюються питання з охорони навколишнього середо­вища, планування території, водокористування, лісокористування, охорони природи і природної спадщини країни, полювання і ри­бальства, охорони тварин (гл. 2, відділ А третього розділу). По-третє, на відміну від більшості конституцій Інших країн, значна увага 0 Конституції Швейцарії приділяється регулюванню фінансових питань, зокрема питань оподаткування, різних видів податків,

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні