Основи літературного редагування_к.р

План

1. Становлення літературного редагування як професійної діяльності в Україні (XVI—XVIII) 3

2. Точність мовлення. 11


1. Становлення літературного редагування як професійної діяльності в Україні (XVI—XVIII)

Розвиток літературного редагування — професійної діяльності — сягає в глибину літописного періоду історії України. З виникненням друкарства» основи другого відчуження твору від автора, виникає редакторська робота, спрямована на створення книги — її архітектоніки, упорядкування матеріалів тощо.

Початки редакторської справи все ж треба бачити, як уже зауважувалося, ще у роботі переписувачів літургічних книг. Ру­кописна книга була продуктом праці людини, яка уособлювала в собі знавця письма, мови, техніки оформлення книги тощо. Ці перші "видавці" книг залишили нам подекуди факти мовного редагування переписуваних текстів.

Довгий час текстологи вважали різночитання у канонічних текстах як результат механічних помилок під час переписуван­ня. Дослідження останніх років довели помилковість таких твер­джень навіть стосовно найбільш канонічної книги — Євангелія. У давньоруських рукописних Євангеліє, як і в їх грецьких оригіналах, крім механічних помилок, виявлено численні різночитання, що засвідчують редагування тексту переписува­чами. Виявлення текстуальних варіантів різного типу дало цінний матеріал для вивчення історії давньоруської літературної мови, в тому числі для розмежування діалектних рис від мовних явищ, зумовлених писемною традицією.

Досить вичерпно охарактеризував свою редакторську робо­ту, пов'язану з пошуками текстів, колегіальністю розв'язання складних текстологічних питань ("купно смотряхом"), один пе­реписувач у Троїцько-Сергіївській лаврі: "Писах же с разных списков тщася (Убрести правая и обретох в спис цех онех многа не исправлена. Поведаю же и се, откуда изысках многий списки. Бе бо в вели цей обители сей инок, именем Антоний, правосла­вен, божественная писания чтый и мыслене потяся к разуме- нию сих и по премногу тщателен к сих исправлению, ему же поручена служба — многостяжательная божественных книг.

. книгохранительница. Той же богомудрый инок. . . хождаше в многобогатую божественных писаний книгохранительницу, овы убо мне книги многи в келью дая на исправление, овы же тамо многи, елико обретохом, люботрудне купно смотряхом, да обрящем правое и богу угодное. И елика возможна моему худому разуму, сия исправлях, и яже невозможна, сия оставлях, да имущие разум больше нас тии исправлят неисправленная и недостаточная наполнят".

Виникнення друкарства і праці літературного редактора в Україні є, власне, перенесенням європейського друкарського досвіду на благодатний в культурно-освітньому відношенні східнослов'янський фунт. Так, І. Огієнко ділить початок ук­раїнського друкарства на два періоди — виникнення ук­раїнського друкарства поза українськими землями і фундація українського друкарства в Україні. 1491 року на прохання ук­раїнської громади німецький друкар Швайпольт Фіоль випускає у світ кириличним шрифтом "Часословець" та "Осьмигласник", які не лише були оформлені за зразком рукописних західноукраїнських книжок, а й набрані за тогочасним ук­раїнським правописом.

Відсутність необхідних соціально-економічних передумов для розвитку друкарства власне в Україні стало причиною за­тримки фундації української друкарської справи.

Велику роль у розвитку друкарства в Україні відіграли брат­ства та окремі прогресивні діячі. Братські друкарні видавали багато навчальної літератури — букварів, граматик, тлумачних словників тощо. Вони поширювали також полемічну літературу.

Друкарська, а поряд із нею і редакторська, справа виникала "з волб божєи для хвалы имєни єго", "для розмножєня наук писм наших словенских руских", як сказано у посланні львівського єпископа Гедеона Балабана до українського населен­ня з закликом складати пожертви на відновлення друкарні у 1586 р.

Розпочавшись в Німеччині (перша друкована книжка

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні