Основи наукових соціально-педагогічних досліджень (Лекції)

Основи наукових соціально-педагогічних досліджень

 Лекції

Наука і наукові дослідження

Системність у науковому пізнанні

Сутність наукових соціально-педагогічних досліджень

Методи наукових соціально-педагогічних досліджень

Програма соціально-педагогічного дослідження

1. Поняття та функції програми соціально-педагогічного дослідження

2. Основні компоненти програми соціально-педагогічного дослідження

3. Основні вимоги до програми соціально-педагогічного дослідження

Теоретичні основи організації та проведення соціально-педагогічних досліджень

1. Структура процесу наукових соціально-педагогічних досліджень

2. Загальна характеристика етапів соціально-педагогічного дослідження.

Обробка та оформлення результатів соціально-педагогічного дослідження

1. Методи зведення та обробки результатів соціально-педагогічних досліджень

2. Форми узагальнення результатів соціально-педагогічних досліджень

3. Правила оформлення списку літературних джерел

Література

Наука і наукові дослідження

 Виникнення науки в Європі сягає 6-5 століття до н. е. Одним з головних ареалів її виникнення була Давня Греція. Соціально-економічні, культурні, духовні умови, що склалися у містах-державах, сприяли зруйнуванню міфологічних систем. Рівень розвитку виробництва, соціально-економічних відносин спричинив розділення розумової та фізичної праці

Окремі елементи наукових знань існували і в більш давньому суспільстві, але вони мали розрізнений характер.

 Соціальні функції науки змінювалися й розвивалися протягом історії людства, як і сама людина. Можна виділити три групи соціальних функцій науки:

 - культурно-світоглядна;

 - функція науки як безпосередньої виробничої сили;

 - функція науки як соціальної сили.

 У різні епохи ці функції були представлені по-різному, наприклад, у середньовіччі культурно-світоглядні проблеми в суспільстві обговорювалися у теології. В епоху Відродження право формування світогляду у значній мірі стала відвойовувати наука. Для сучасного виробництва характерним є широке застосування наукових знань.

 Складність науки обумовила розмаїтість визначень її предмету. Вихідною основою розуміння науки є сама наукова діяльність, наукова творчість, а також вивчення загальних та специфічних законів природи і суспільства.

 Поняття наука формується на основі єдиного гносеологічного і соціологічного підходу до розкриття її природи. З огляду на принципове значення цього поняття в методології наукового пізнання наведемо деякі типові визначення науки.

 Наука - це сфера дослідницької діяльності, що спрямована на виробництво нових знань про природу, суспільство і процеси мислення. Вона містить у собі всі умови і моменти цього виробництва. А саме: учених з їх знаннями і здібностями, кваліфікацією і досвідом, з поділом і кооперацією наукової праці, наукові установи, експериментальне і лабораторне устаткування, методи науково-дослідної роботи, поняття і категоріальний апарат, систему наукової інформації, а також усю суму знань, які виступають як попередні посилання, або засоби чи результати наукового пізнання.

 Характерні риси науки:

 чергування екстенсивних і революційних періодів її розвитку; діалектичне поєднання процесів диференціації та інтеграції наукових знань; розвиток фундаментальних та прикладних досліджень.

 Функції науки

 · пізнавальна — задоволення потреб людей у пізнанні законів природи, суспільства, мислення;

 · практично-дієва — постійне вдосконалення виробництва і системи

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні