Основи роботи з електронними таблицями

дати і часу та ін.

Всі функції мають однаковий формат запису і включають ім'я функції і список розділених комою аргументів, що знаходяться у круглих дужках.

Приклади функцій:

SUM (список) – статистична функція визначення суми всіх числових значень у списку, який може складатися з адрес комірок і блоків, а також числових значень.

AVERAGE (список) – статистична функція визначення середнього арифметичного значення всіх перерахованих у списку величин.

МАХ (список) – статистична функція, результатом якої є максимальне значення у вказаному списку.

IF (умова, істина, помилка) – логічна функція, що перевіряє на істинність задану логічну умову.

 

3. Загальна технологія роботи з електронними таблицями

Табличний процесор може мати кілька режимів роботи, найбільш важливі з них: режим готовності, режим вводу даних, командний режим, режим редагування.

Режим готовності – режим, у якому відбувається вибір комірки або блоку для корегування чи виконання якоїсь операції. У цьому режимі текстового курсору немає, а є виділення активної комірки кольором.

Режим ведення даних – режим, коли починають вводити дані у певну комірку, з якого після введення даних знову переходять до режиму готовності або до командного режиму.

Командний режим – при переході до цього режиму (за допомогою команди (слеш) або ) можна вибрати і виконати певну команду (пункт) головного меню. Після виконання команди (збереження, друк чи ін. ) відбувається повернення до режиму готовності.

Режим редагування

При переході в режим введення даних попередній вміст поточної комірки втрачається. Щоб цього не відбувалося використовується режим редагування, що ініціюється певною клавішною комбінацією. У режимі редагування вміст активної комірки з'являється на контрольній панелі, доступний для внесення змін.

Табличний процесор має велику кількість команд, кожна з яких має різноманітні параметри (опції). Команди разом із додатковими опціями утворюють систему ієрархічного меню, яка у кожного типу табличних процесорів має свої особливості. Не верхньому рівні ієрархічного меню знаходиться головне меню. Вибір команди з меню робиться одним з двох способів: за допомогою клавіш керування курсором з натисканням клавіші введення або введенням з клавіатури спеціально виділеного символу команди.

Додаткову інформацію про команди, що складають меню електронної таблиці, і їх використання можна отримати, викликавши довідку.

Сукупність команд, що надається у розпорядження користувача деякої середньої електронної таблиці, можна розбити на такі типові групи:

  • команди для роботи з файлами (збереження, завантаження, відкриття, пошук);
  • команди редагування (переміщення, копіювання, видалення, вставка, пошук та заміна, відміна);
  • команди форматування (вирівнювання тексту, вибору: шрифтів, товщини та розташування ліній, висоти рядка, ширину стовпця, колір фону та ін. );
  • команди для роботи з вікнами (відкриття, закриття, вибір режиму, перехід між відкритими вікнами та ін. );
  • команди для роботи з електронною таблицею як з базою даних (сортування, пошук потрібного рядку, стовпця чи комірки та ін. );
  • друк;
  • сервіс (команди для створення макросів, об'єднання електронних таблиць чи їх частин, встановлення захисту, експорту та імпорту, підключення додаткових математичних інструментів та ін. );
  • отримання довідкової інформації;
  • використання графіки.

Робота в кожній електронній таблиці має свої особливості, проте можна говорити про деяку узагальнену технологію роботи з нею.

На першому етапі формується

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні