План

Психологічні основи психотерапії 

Методика НМР.  

Використана література.  

Психологічні основи психотерапії

Будь-яка діяльність медичної сестри повинна органічно вклю­чати в себе елементи психотерапії. Уже сам зовнішній вигляд і робоча форма можуть мобілізувати і підбадьорити хворого, а мо­жуть пригнітити його стан. Якщо медсестра не слідкує за своїм зовнішнім виглядом, у хворого мимоволі з’являється уведомле­ний або підсвідомий сумнів чи сприймання стосовно належного догляду за ним, що є складовою частиною відповідної установки на лікування і очікування його результату.

Спокійний, впевнений і тактовний стиль поведінки, грамотна мова без професійного жаргону, лагідне ставлення позитивно впли­вають на гіпноїдність хворого, навіюють впевненість, що йому при­ділять належну увагу і він не стане тягарем для медиків.

Високий професіоналізм у темпі та якості виконання роботи медичної сестри позитивно впливає на душевний стан хворого, укріплює його віру в дієвість усіх ланок медичної допомоги. І, навпаки, поспішність або безтолкова метушливість, надто вира­жена млявість (стиль діяльності, який принято характеризувати словами “спить на ходу”), відволікання від дій і маніпуляцій по­роджують усвідомлену або підсвідому невпевненість і тривогу за ефективність лікувального процесу.

Велике психотерапевтичне значення, а поряд із цим психо­гігієнічне і психопрофілактичне, має забезпечення у лікарнях охоронного режиму, що передбачає спокійну обстановку, мінімаль­не подразнення психіки хворого, забезпечення міцного і достат­нього для повноцінного відпочинку сну. Тиша у палатах та відділенні, уважне, лагідне ставлення до хворого, підтримка віри у можливість видужання або покращання його стану, контроль за відвідуванням хворого людьми, які можуть його збентежити або стомити тривалими і частими візитами, - ось основні умови ство­рення охоронного режиму в лікувальних закладах.

Таким чином, уся робота медичної сестри, починаючи з вимі­рювання температури і закінчуючи складними процедурами і ма­ніпуляціями, містить елементи психотерапії

Крім загальнотерапевтичного впливу, медична сестра повин­на володіти певними методами спеціальних психотерапевтичних прийомів і бути достатньою мірою ознайомленою з механізмом їх дії на психічний і загальний стан хворого.

Усі медики передусім повинні вміти користуватись раціональ­ною психотерапією. Психотерапевтичну бесіду потрібно спря­мувати на роз’яснення хворому його хворобливих відчуттів і пе­реживань, на чуттєвість його захворювання. Хворі повинні знати, що є органічні ураження і функціональні прояви. Згідно з фено­меном Йореса, інтенсивність суб’єктивно неприємної симптома­тики в основному залежить саме від функціональних розладів, які не є небезпечними для життя. Якщо у хворого має місце органічне ураження якогось органа чи системи, потрібно допо­могти йому об’єктивно сприйняти своє дійсне положення, але не перетворювати факт захворювання в трагедію, не панікувати, а підтримувати на належному рівні і постійно трактувати залиш­кові можливості. Для того щоб ефективно провести психотера­певтичну бесіду, медична сестра сама повинна достатньою мірою орієнтуватись у сутності патології хворого.

Як приклад, що ілюструє сутність, клінічну картину й особливості раціональної психотерапії, наводимо основні тези психотерапевтичної (ра­ціональної) бесіди медичної сестри при наявності у пацієнтки клімакте­ричного синдрому.

Сутність клімактеричного синдрому. Клімактеричний період - це фізіологічний період у житті жінки, який характеризується поступо­вим припиненням менструальної функції і гормональної активності яєч­ників на тлі загальної перебудови організму.