Основні екологічні проблеми Бродівського району

Основні екологічні проблеми Бродівського району

Територію нашого краю можна назвати великим килимом, назва якому “Природа Брідщини”. Цей килим зітканий із тисяч маленьких клаптиків. Це хвойні та листяні ліси, поля, луки, болота, річки. Кожна частина – це неповторне творіння природи, яке складається із кількох частин, що взаємопов’язані між собою. Наш мальовничий край, Бродівський район, розташований на пн. -сх. Львівської області. Південна частина району міститься в межах останцевого масиву Подільської височини – Вороняків. Найвища вершина Бродівського району – г. Високий Камінь, висота якої 440 м. А крутим уступом Вороняки обриваються до рівнини Мале Полісся, де розташована пн. частина району – полого-хвиляста рівнина з глибоким розчленуванням, висотою до 220-280 м. А також наш район лежить у межах Західно-Української лісостепової фіз. . -географічної провінції. На території Бродівського району беруть початок р. Стир і його притока Бовдура, та Іква (басейн Прип’яті), р. Серет (басейн Дністра). На півночі переважають чорноземи і дерново карбонатні грунти (18,1%), на пд. – темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені (23%). А пересічна температура січня – 4,40С, а липня +18,60С

Період з температурою понад +100С становить 160 днів. Опадів випадає 640 мм на рік, максимально – у червні, липні. Висота снігового покриву 13 см. Отже є всі умови для того, щоб у Бродівському районі розвивалося сільське господарство.

Споконвічно стан навколишнього середовища того чи іншого краю у великій мірі залежав від способу життя й господарювання його етносів. Як свідчить історія, корінні етноси, які віками мешкали на своїй території, розуміли й любили її природу, дбайливо ставилися до свого довкілля, користуючись його ресурсами з врахуванням багаторічного досвіду й традицій своїх дідів-прадідів, завжди дбали про те, щоб природа могла самовідновлюватися, розвиватись, щоб могла годувати онуків і правнуків. Прийшлі етноси – тимчасові, особливо завойовники, не знаючи й не розуміючи природи чужого краю, жорстокі не тільки до людей поневоленого краю, а й до його природи, завдавали цій природі в більшості випадків дуже великої шкоди: палили, нищили, грабували, ламали, розоряли. Не пристосовані до чужої природи, вони виявляли вандалізм, переробляючи на свій смак природу й культуру, деформуючи екосистеми. Нещадна експлуатація український, в тому числі бродівських чорноземів польськими магнатами розгорнулася після підписання Люблінської унії 1569 р. Виснаження земель супроводжувалося жорстокою експлуатацією місцевого населення.

Традиційними формами господарювання, природокористування з давніх давен до середини ХVІІІ ст. в Бродівському районі були землеробство, мисливство, рибальство, бджільництво, тваринництво, садівництво. Їх роль в житті людей з часом змінювалось, але головним завжди залишалось орне землеробство. Розвиток сільського господарства і промисловості був врівноваженим, органічним. З XVІІІ ст. з початком активного розвитку промисловості все більшого значення набувають форми природокористування, пов’язані з екстенсивним використанням мінеральної сировини, промисловою забудовою території. Це були форми господарювання, все небезпечніші для довкілля.

Чому сьогодні знову звертаються до традицій в усіх сферах людської діяльності? Тому що традиції – це не тільки пам’ять предків, все краще, найбільш своєрідне, притаманне тій чи іншій нації в галузі культури, народної творчості, побуту, релігії, виробництва. Традиції – це різноманітність культур, засобів існування. А різноманітність людства (різноманітність націй) – не менш важливе, ніж біорізноманітність взагалі для існування біосфери, це основа виживання, головний екологічний закон. Розвиток глобальної екологічної кризи пов’язаний не тільки з загрозливими втратами

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні