Основні ідеї, еволюція і моделі теорії організації

План

1.  Еволюція теорії організації.  

 2.  Основоположні ідеї теорії організації.

 3.  Сучасна теорія організації.

 4.  Моделі теорії організації.


1. Еволюція теорії організації

Для характеристики еволюції теорії організації використо­вується безліч схем, наприклад схема І. Ансоффа, побудована з урахуванням прогнозу майбутнього організації, схема Р. Акоф-фа, що відображає погляд на природу корпорації, а також схе­ми, побудовані на основі виділення різних шкіл. В основі будь-якої схеми розвитку теорії організації лежить та або інша кла­сифікаційна ознака. Тому важливо показати зміну меж теорії організації, що адекватно відображає еволюційну природу цієї теорії.

Можна виділити два принципово протилежних підходи до характеристики розвитку теорії організації. Перший характе­ризує організацію як систему і відображає розвиток управ­лінської думки від механістичного уявлення про організацію (закрите) до цілісного (відкрите). Другий підхід визначає при­роду організації в напрямі від раціонального до соціального.

Розвиток поглядів на організацію як систему. Приблизно до 1960-х років проблеми організації вирішувалися тільки з погляду закритих систем. Питання ділового середовища, кон­куренції, збуту, що виходять за межі внутрішньої організації та визначають зовнішнє для організації середовище, не розгля­далися. З розвитком ринку уявлення, що склалися про органі­зацію, змінювалися. Стало очевидним, що внутрішня динамі­ка організацій формується під впливом зовнішніх подій

Тео­рія організації починає розглядати її як відкриту систему в єдності всіх складових частин і елементів, що сприймають змі­ни в зовнішньому середовищі і реагують на них. У 70-ті роки XX ст. формується методологічний апарат для вивчення дії зовнішнього середовища на організацію з використанням тео­рії систем. Безпосереднє включення в аналіз впливу чинників зовнішнього середовища на внутрішні процеси організації ста­ло початком ери «відкритих систем».

Розвиток поглядів на природу організації в напрямі від ра­ціонального до соціального. Раціональне мислення означає, що є зрозуміла перспектива організації, а її цілі чітко і однозначно визначені. Припустимо, машинобудівне підприємство має на меті отримання максимального прибутку від підвищення ефек­тивності виробництва і якості продукції. Якщо ми приймаємо цю мету як задану, то вищому керівництву залишається тіль­ки вибрати засоби, які приведуть до її досягнення. Така пози­ція дає змогу ухвалювати раціональні рішення. Дії організації стають, таким чином, запрограмованими.

Соціальне мислення означає неоднозначність у визначенні і виборі цілей та ухваленні конкретних рішень щодо підвищен­ня ефективності виробництва в цехах, на ділянках машино­будівного підприємства і т. ін. Соціальний підхід припускає, що рішення про цілі організації виражають характер ціннісно­го, а не механістичного вибору. Характер рішень, що прийма­ються, визначається не стільки ясністю думки, скільки сталими звичками, накопиченим досвідом вирішення аналогічних проблем, тобто тими чинниками, які визначають поведінку людей в організаціях.

З позицій відмічених підходів у розвитку теорії організації виділяється чотири етапи (рис. 1. 4). Кожен етап визначається єдиною комбінацією установлених ознак (закрита — відкрита система, раціональне — соціальне мислення) на двовимірній сітці.

Д. МакгреПерший етап в теорії організації охоплює період з 1900 по 1930 р. Його можна визначити як еру «закритих систем і раціо­нального індивіда». Головними представниками

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні