Основні закони логіки

План 

  1. Основні риси правильного мислення.
  2. Закон тотожності.
  3. Закон несуперечності.
  4. Закон виключення третього.
  5. Закон достатньої підстави.

 

1. Основні риси правильного мислення

 Основними компонентами логічної форми міркування є:

логічні терміни;

нелогічні терміни.

Логічні терміни в природній мові звичайно виражають за допомогою таких слів та словосполучень: «усякий», «деякий», «є», «невірно, що…», «якщо…», «тоді…», «…і…», «…або…» тощо.

У нелогічних термінах фіксується певна інформація, про яку йдеться у вислові. Це можуть бути як окремі слова, словосполучення, так і цілі речення.

Зміст міркування виражається саме в нелогічних термінах. У зв’язку з цим можна уточнити поняття логічної форми.

Логічна форма міркування – це його структура, яка виявляється в результаті абстрагування від значень нелогічних термінів.

Для того, щоб з’ясувати логічну форму міркування, необхідно:

1)  відновити міркування у повному вигляді, тобто виявити усі його засновки і висновок;

2)  з’ясувати логічні терміни, що входять до складу засновників та висновку міркування;

3)  замінити прості висловлювання, що входять до складу засновків та висновку, на певні символи;

4)  зобразити логічну форму міркування за допомогою відповідної схеми.

Розглянемо для прикладу таке міркування: «Це посадова особа вчинила злочин, тому що вона отримала хабар».

  1. Відновимо його у повному вигляді. В результаті матимемо:

Якщо посадова особа отримала хабар, то вона вчинила злочин.

Це посадова особа отримала хабар

Це посадова особа вчинила злочин.

  1. До складу першого засновку міркування входить один логічний термін: «якщо, … то».
  2. Замінимо висловлювання: «посадова особа отримала хабар» на змінну р, а висловлювання «Посадова особа вчинила злочин» – на змінну q.
  3. Зобразимо логічну форму міркування за допомогою такої схеми:

Якщо р, тоді .

р_______________________

Отже, q.

Це схема правильного міркування. Які б конкретні висловлювання не підставлялись р та q, якщо засновником міркування будуть істинними, то його висновок також буде істинним.

У логіці висловлювань можна говорити про безліч логічних законів. Але серед них виділяють декілька, які кваліфікують як основні закони пропозиційної логіки. Розглянемо деякі з них.

 

 

2. Закон тотожності

 

Закон тотожності: будь-яка думка про предмет у процесі даного міркування тотожна сама по собі, скільки б разів вона не повторювалась.

Закон тотожностей у вигляді формули записується так: А є А, або А = А.

Об’єктивною основою закону тотожності, його джерелом є якісна визначеність предметів і явищ зовнішнього світу. Зміст закону тотожності полягає в таких його вимогах:

  1. У процесі міркування про якийсь предмет необхідно мислити саме про цей предмет і не можна підміняти його іншим предметом думки. Так, якщо ми обговорюємо Петренка, якийсь його вчинок, то ми маємо обговорювати Петренка, а не когось іншого, і саме цей його вчинок, а не якийсь інший. Закон тотожності не забороняє переходити від одного предмета думки до другого, від одного обговорення питання – до другого питання, він тільки забороняє підміняти один предмет думки другим предметом, одне питання другим питанням.
  2. У процесі, у суперечці або дискусії поняття мають уживатися в одному й тому ж значенні. Думка тотожна сама собі, якщо
1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні