Особливості динамічного страхування під час проведення рятувальних робіт

0,25 секунди. Слід зазначити, що протравлення мотузки продовжується і після досягнення пікового навантаження. Таким чином, підтверджується, що пік навантаження розвивається в період першої фази, в якій зусилля гальмування залежить від інерції тіла страхувальника. З цього випливає, що пікове навантаження не залежить від довжини протравлення мотузки.

 

 

Рис. 2. Графік зміни сил утримання мотузки рукою страхувальника відносно часу

Ефективність гальмування залежить як від сили утримання мотузки рукою страхувальни­ка, так і від ефективності обраного гальмівного пристрою. Це означає, що один і той же резуль­тат можна отримати слабо пригальмовуючи проходження мотузки через ефективний гальмівний пристрій. Оскільки сила рук обмежена, краще мати більш ефективний пристрій, щоб м'яко зу­пинити падіння, якщо потрібна незначна сила гальмування, ніж мало ефективний пристрій, який не дозволить затримати можливі сильні зриви.

Для дослідження процесу страховки, в якості гальмівних страхувальних пристроїв, ми використали - спусковий пристрій „вісімка" та карабінний вузол „ЦІЛА". Ці два пристрої ха­рактеризуються спільною властивістю: вони ведуть себе як мультиплікатори сил, збільшуючи тим самим силу руки страхувальника, який зупиняє падіння. Ефективність гальмування харак­теризується коефіцієнтом гальмування, який визначається відношенням сил до і після гальмів­ного пристрою. Коефіцієнт вище згаданих гальмівних пристроїв наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Характеристики гальмівних пристроїв за коефіцієнтом гальмування

Гальмівний пристрій

Коефіцієнт гальмування к = / Ет

„Вісімка"

2-3

Вузол „ЦІЛА"

8-12

З таблиці видно, що для пристрою „вісімка" значення коефіцієнта гальмування стано­вить від 2 до 3 (це означає, що при зриві тіла вагою 80 кг = 78,5 даН, для повного затримання мотузки, пропущеної через цей пристрій, страхувальнику необхідно прикласти зусилля 39,2 - 26,2 даН), а для карабінного вузла „ЦІЛА" - від 8 до 12, що є значно ефективніше в прак­тичній роботі.


Висновки:

  1. Незалежно від зусилля гальмування і обраного типу страхувального пристрою, не­можливо зупинити падіння рукою без протравлення мотузки, крім випадків, коли є сильне тертя мотузки об поверхні рельєфу, карабінів проміжних точок, і т. д. Тому для запобігання опіку рук, необхідно використовувати рукавиці або краги.
  2. Гальмівні пристрої з високим коефіцієнтом гальмування зменшують ризик опіків ча­стин рук страхувальника та втрати контролю над мотузкою.
  3. Механізм зупинки падіння, визначається, в основному, шляхом поєднання дій стра­хувальника та технічних характеристик гальмівних пристроїв.

4. При виконанні страховки, за однакових умов, із використанням карабінного вузла „ЦІЛА" у порівнянні зі спусковим пристроєм „вісімка", необхідність прикладання зусиль стра­хувальника зменшується в 4 рази, тим самим збільшуючи безпеку процесу страхування в цілому.


Список літератури

  1. Кузнецов В. С
    Учебное пособие по освоению навыков выполнения высотно- верхолазных работ в безопорном пространстве с применением специальной оснастки и стра­ховочных средств. - Симферополь: Таврия, 2005. - 384 с.
  2. Антонович И. И. Альпинизм / Пособие - Киев: Вища школа, 1981. - 344 с.
  3. Хубер Г. Альпинизм сегодня - Москва: Физкультура и спорт, 1980. - 263 с.
  4. Стоянович О. Є, Шкарабура Н. Г. Пособие по пожарно-строевой подготовке. - Чер­кассы, 2001. - 346 с.
  5. Хилл П. , Джонстон С. Навыки альпинизма: Курс тренировок. - М. : ФАИР-ПРЕСС. - 2005. - 192 с.
1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні