Особливості формування політичної культури молоді

зросла до 75 % [3, с. 89]. Тобто, більшість молоді відразу сприйняла нові ідеї і виступила за втілення їх у життя.

За даними опитування, проведеного у вересні 1999 року, 59 % молодих людей висловилося за побудову ринкової економіки в Україні, тоді як серед респондентів віком 55 і більше років цей показник сягає лише 28 % [13, с. 59]. Ці дані вказують на більш прогресивне бачення і розуміння сучасних соціально-політичних процесів молоддю, її більшу адаптованість до динамічних змін, які диктує сьогодення, ніж це спостерігається у старшого покоління.

Особливо сензитивним для формування політичних орієнтацій є юнацький вік. Саме цей вік Б. Ананьєв називає центральним періодом становлення характеру й інтелекту особистості, оскільки він супроводжується інтенсивним формуванням спеціальних здібностей у зв’язку з професіоналізацією, з одного боку, та перетворенням мотивації і всієї системи ціннісних орієнтацій – з іншого [19]. Саме в такому віці у людини формується політична картина світу, визначаються основні критерії оцінювання політичних процесів, які, в основному, залишаються незмінними і в подальшому житті [14, с. 83]. Водночас це зумовлює й відкритість свідомості молодої людини для політичних маніпуляцій, і саме тому такий вік викликає величезний інтерес з боку політиків, економістів, психологів, педагогів.

Молодь України повинна глибоко усвідомлювати і враховувати суспільно-політичні процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві. Адже, на жаль, досить сильним залишається вплив попереднього соціального устрою; швидко поширюються корупційні, девіантні прояви, бездуховність; наростає політична втома та апатія громадян, спадає інтерес до політики

Однак слід зауважити, що ці негативні явища спостерігаються на фоні відчутного зростання, попри все, національної самосвідомості [15, с. 210]. Отже, надзвичайно актуальною проблемою, що постає перед українським суспільством, є формування політичної свідомості молоді на основі ідей національного, духовного відродження України. На сучасному етапі потребам відродження найбільш відповідає національне виховання. „Немає виховання взагалі. Воно завжди має конкретно-історичну національно-державну форму вираження та спрямоване на виховання громадянина конкретної держави, яка не може бути безнаціональною” [11, с. 111].

Середина 90-х років минулого сторіччя відзначилася різким спадом інтересу молоді до політики, що було викликане розчаруванням наслідками суспільно-політичних реформ перших років незалежності, втратою довіри до політико-владних структур і до самої політичної діяльності. Сьогодні ситуація починає мінятися в бік підвищення громадської активності, насамперед у молодіжному середовищі. Як свідчать результати дослідження, проведеного 2004 року серед студентів 3-х курсів Чернівецького національного університету за анкетою „Моє ставлення до суспільно-політичного життя України”, більшості студентів притаманний стійкий інтерес до політичного життя в рідній країні та в світі. На запитання „Чи цікавитеся проблемами політичного життя України?” відповіді розподілилися так: зовсім не цікавлюся – 5,26 %; цікавлюся, коли це мене стосується – 29,47 %; прагну бути в курсі справ – 64,21 %; цікавлюсь і беру активну участь – 1 %.

Як бачимо, значний відсоток опитаних проявляє інтерес до цієї сфери суспільного життя лише по мірі того, наскільки воно стосується їх особистого життя. Лише одиниці беруть активну участь у політичному житті, що свідчить швидше про виняток, ніж про закономірність такої позиції серед сучасної студентської молоді. На основі отриманого процентного співвідношення можна зробити припущення, що основним мотивом підвищення інтересу молоді до політичного життя на

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні