Особливості конкретизації лексичного значення

вільну сполуку води Дніпра з ключовим словом, що втратило значення речовинної предметності). Спеціалізація значення зміщує й граматичні характеристики, тому множинність у видовому найменні мінеральні води не лише якісна, але й кількісна (пор. ще: мінеральні джерела). Внаслідок цього про предметну множинність у сполуках на зразок води Дніпра можна говорити або як про якісну квантитативну означеність, або як про формально кількісну неозначеність, а про предметну множинність у спеціалізованій сполуці мінеральні води (як і мінеральні джерела) говоримо і як про квантитативну якісну, і як про формально кількісну означеність.

Висновок

Таким чином, значення кожної лексичної одиниці зумовлюється її системними відношеннями з іншими мовними одиницями на різних мовних рівнях. Ці відношення визначаються як поняттєвою її природою, так і місцем та роллю лексеми в мовній системі. Як реальна лексематична, лексико-семантична і лексико-граматична одиниця слово об'єктивується в лексичній підсистемі мови в усіх можливих своїх проявах і зв'язках (принаймні таким воно постає у загальномовному словнику), а як одиниця функціональна воно характеризується суб'єктивно невичерпними можливостями власної віртуальної реалізації у живому мовленні, що є запорукою невпинного розвитку мовної системи.  

ОБ'ЄМ ЗНАЧЕННЯ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ 

Слова в мові, здатні позначати у мовленні один і той же елемент дійсності, можуть розрізнятися за об'ємом поняття, яке вони виражають і за сферою їх використання. В зв'язку

з цим розрізняють г і пе ро н і м ы - слова з широким значенням, що виражають родові поняття або широку сферу вживання, і гіпонімы, що виражають більш вузькі, видові поняття.

Співвідношення між гіперонімами і гіпонімами, між словами широкого і вузького значення, є важливим типологическим показником мови і істотним аспектом организації мовлення, оскільки при позначенні одних і тих же об'єктів одна мова може користуватися гіперонімами, інший - може частіше вдаватися до гіпонімів.

 Нерідко українському слову більш загального значення у французькому відповідають слова більш вузького значення; наприклад, одному українському слову годинник у французькому відповідає три: horloge, реndule, montre. Російське слово виступає тут як гіперонім, французьке - як гіпонім. Проте тенденція до формуровання і використання слів "широкого значення є характерною межею французької мови, на що вказували численні лінгвісты. Зіставлення французької мови з російською показує, що нерідко, особливо в контексті, французькому слову відповідає українське слово більш вузького значення. Таким чином, при переході від французької мови до українське і ми стикаємося із спеціалізацією (конкретизацією) значення слова, тоді як при переході від українського до французького ми зустрічаємось із зворотним явищем - використанням більш узагальненого способу вираження.

 Беручи до уваги не тільки понятійне ядро значення слова, але і його емоційно-експресивне забарвлення і стильову характеристику, ми можемо наголосити на трьох типах конкретизації:

 а)       ідеографічна (логічно-семантична) конкретизація;

 б)       емоційно-експресивна конкретизація;

 в)       функціонально-стилістична конкретизація.

 Ідеографічна конкретизація. Вона полягає в тому, що одному французькому слову в українській мові відповідає декілька слів, що уточнюють різні сторони явища (поняття). Наприклад, aiguille значить не тільки голка, але і стрелка (годинника), шпиль (на будівлі), спиця (для в'язання); ballon - куля, м'яч, м'ячик, балон; porte

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні