Особливості конкретизації лексичного значення

новою чи оновленою функціональною одиницею, або ж новий (додатковий чи оновлений) зміст старого поняття (тобто нова семема) вимагає нової форми, отже нового слова.

 Основному механізмові мовного розвитку підпорядковані інші механізми лексематичної та лексико-семантичної розбудови мови - механізм розвитку значень як рушій лексичної полісемії та омонімії, з яким тісно узгоджені механізм слововживання як постійний процес виникнення нових змістових відтінків у значенні слова, механізм семантичних полів як закономірний рух значущих знаків у просторі й часі по шляху реалізації на їхній основі складного значеннєвого мережива гіпонімічних, синонімічних, антонімічних, поняттєвих, тематичних та інших смислових зв'язків між словами, механізм лексичних підсистем (тематичних груп), який активно впливає на "життя" семантичних полів, а також механізм лексико-стилістичних засобів мови як функціональний реалізатор мовної ідіосинкразії. Ритмічну дію названих механізмів значною мірою забезпечує ще один мовний механізм - механізм словотворення як універсальний спосіб забезпечення динаміки розвитку мовного лексикону в усіх його проявах - номінативному, значеннєвому, польовому, функціональному (пор. , напр. , процес творення предметних слів на означення опредметненої дії - назв дій-актів, дій-операцій і станів-результатів дії у їхніх різних іпостасях - номінацій, семантем і стильових функціональних одиниць, зокрема термінологем).

 Як результат дії зазначених механізмів маємо лексемантичну систему мовних одиниць пульсарного типу (єдине стільникоподібне тіло, що під впливом зовнішніх факторів час від часу, періодично, не обов'язково ритмічно та інтенсивно і не водночас на всіх ділянках зазнає дії імпульсів внутрішніх мовних сил, своєрідних "сплесків нового смислу"). Основною ознакою лексематичної системності мови вважаємо здатність лексики до класифікацій. Це означає, що лексичний склад мови не аморфне поєднання мовних одиниць, а складне аплікативне утворення самодостатніх відкритих лексичних полів, що перетинаються, взаємодіють одне з одним, частково чи повністю накладаються одне на одного, більшою чи меншою мірою перекривають одне одного.

 Мовні одиниці не можна досліджувати без огляду на основні філософські категорії буття й свідомості. Буття природних речей через свідомість співвідноситься з буттям відповідних їм імен, - як речі (реалії довкілля) здатні до класифікацій у людській свідомості, так і їхні мовні відбитки - різнорідні наймення

Л. В. Щерба говорив, що всім мовам притаманні предметність, дія, якість11. Виходячи з цього, всю українську лексику можна розчленувати на кілька номінативних класів: 1) наймення предметностей (предметні слова); 2) наймення дій і станів (вербальні слова); 3) наймення ознак (квалітативні, квантитативні та адвербіальні слова); 4) наймення модальних та суб'єктивних кваліфікацій (модальні слова); 5) наймення комунікативних кваліфікацій (комунікативно-статусні слова); 6) наймення відношень (зв'язкові слова); 7) наймення волевиявлень та емоційно-звуконаслідувальних реакцій (інтер'єктивні слова). "Чистих" меж між визначеними класами, звичайно, не існує, оскільки ті самі слова можуть виконувати номінативні функції різних класів, тобто вступати в так звану номінативну омонімію, напр. : бути (вербальне і зв'язкове слово),жаль (предметне, вербальне і модальне слово), слава (предметне та інтер'єктивне слово) тощо. Дещо осібно в запропонованій системі номінаційної класифікації стоять наймення квазіпредметів і квазіознак (дейктичні слова). Вони також вступають у номінативні омонімічні відношення зі словами інших класів, напр. : воно (предметне і комунікативно-статусне слово), що (предметне, зв'язкове і комунікативно-статусне слово), який (квалітативне, зв'язкове і комунікативно-статусне слово), скільки (квантитативне, зв'язкове і комунікативно-статусне слово), там (адвербіальне і комунікативно-статусне слово) та ін. На відміну від інших принципів класифікації лексики (скажімо, лексико-семантичного) номінативний

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні