Особливості корисних моделей як об'єктів права інтелектуальної власності ( ОІВ )

надання правової охорони корисним моделям є швидкість і простота процедури реєстрації прав, низький рівень вимог до винахідницької творчості і невисокі витрати. Термін реєстрації прав на корисні моделі є менш тривалим, порівняно з винаходами, однак правова охорона виявляється більш ефективною. Широке розповсюдження отримала правова охорона корисних моделей у галузях, пов'язаних з механікою, електротехнікою, оптикою та приладобудуванням. На отримання національного патенту на винахід, як правило, необхідно витратити більше двох років, європейського — чотири, а в Європі права на корисну модель можна зареєструвати за півроку. Правова охорона корисних моделей сприяє першим крокам інноваційної діяльності завдяки ефективним засобам захисту прав інтелектуальної власності протягом обмеженого часу, що створює умови для запобігання копіюванню. На практиці простота реєстрації прав на корисну модель врівноважується відносно вузькими рамками набутої правової охорони. По-різному вирішується питання щодо проведення експертизи заявки на корисну модель у різних країнах, наприклад: в Італії, Іспанії, Німеччині експертиза заявки на відповідність такому критерію, як «новизна», не проводиться; в Японії, Бразилії, Португалії — навпаки. Відсутність експертизи заявки на корисну модель може призводити до дублювання видання декількох охоронних документів на одну корисну модель, що спричиняє серйозні проблеми в подальшому оспорюванні прав. Так, у Китаї тільки в 1995 році було розглянуто 82 справи про правомірність видачі патентів на корисні моделі, причому у 55 відсотках випадків зазначені патенти визнані недійсними. В Іспанії також існує велика судова практика з цих питань. У законодавстві деяких країн зазначається, щодо яких об'єктів є винятки
У Бразилії — стосовно скульптур, будинків, емальованого посуду, картин, вишивок, фотографій, у Греції щодо порід тварин і сортів рослин, біологічних продуктів і виробничих процесів, у Гватемалі — способів виробництва речовини і металургійних матеріалів.

З розвитком системи правової охорони корисних моделей проявляються тенденції до розширення її меж. Наприклад, у Німеччині в 1990 році при перегляді Закону про охорону прав на корисні моделі були зняті обмеження на вироби, що не мають тримірної форми, а в Малайзії охороноздатними корисними моделями визнаються способи. До законодавства багатьох країн включено норми, щодо яких визначається процедура перетворення заявки на винахід у заявку на корисну модель. Серед них: Греція, Іспанія, Тайвань, Угорщина, Італія, Японія, Польща, Корея та Уругвай. У більшості з цих країн допускається перетворення заявок в обох напрямках, а в Австралії, наприклад, можна подати відразу дві заявки — на винахід і на корисну модель. У Росії заявник вправі, до публікації відомостей про заявку на винахід, перетворити її на заявку на корисну модель, а заявка на корисну модель може бути перетворена на заявку на винахід до ухвалення рішення щодо неї про видачу свідоцтва. Такий порядок забезпечує додаткову гнучкість системі правової охорони винаходів і пов'язаний з тим, що правова охорона корисних моделей у деяких країнах тісно пов'язана з правовою охороною винаходів. Хоча в національному законодавстві країн світу часто використовуються різноманітні визначення та термінологія, суть правової охорони корисних моделей, в основному, всюди однакова та зводиться до видачі охоронних документів на нові технічні рішення, придатні до практичного застосування, що відносяться до форми, структури та їх сполучення у тримірних виробах. Строк дії правової охорони корисної моделі у більшості країн становить від 5 до 10 років. Законодавства деяких країн (Японія, Бразилія)

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні