Особливості принципів активізації в культурно-дозвіллєвій діяльності соціального педагога

Високий професіоналізм у соціальний роботі є надзвичайно важливим чинником, оскільки цей вид діяльності відноситься до професій типу "людина — людина" і досить часто від прийнятих рішень фахівцем, який їх реалізує, залежить доля не однієї людини. При всьому розмаїтті цих об'єктів головною складовою в них є соціальний педагог та соціальний працівник. Виконуючи часто основну функцію - допомога людині — ці спеціалісти можуть мати різні спеціалізації, які дають змогу більш ефективно вирішити ту чи іншу проблему і організувати професійну діяльність.

Соціальна робота в культурно-дозвіллєвій галузі набуває свого розвитку, якщо враховує такі особливості: добровільність заохочення до діяльності має надаватися, виходячи з доб­ровільного звернення; своєчасність;  персоналізація – аналіз можливостей чи обдарувань особистості не повинен принижувати честі і гідності людини; її самооцінку і самоповагу; поважання – залучення до участі у культурних програмах повинно бути мотивоване з урахуванням особливостей конкретної особи; комплексність (надається певна невидима допомога, яка має бути спрямованою на зняття небажаної емоційної напруги і на ліквідацію причин, які викликають такий стан у людини) та активізація клієнта (основний сенс співпраці полягає в оволодінні людиною спроможністю до самостійного оволодіння прекрасними навичками у сфері проведення дозвілля та на культурній ниві).

Соціальний педагог - це педагог, який здійснює комплекс заходів щодо соціально-педагогічної допомоги, соціального виховання, освіти і розвитку особистості. Конкретизація діяльності соціального пе­дагога випливає із його основних функцій: діагностична, прогно­стична, комунікативна, реабілітаційна, корекційна. Для реалізації цих функцій соціальний педагог повинен мати добру професійну підготовку, знання з різних галузей; психології, педагогіки, фізіології, економіки, законодавства, статистики; володіти інфор­мацією про сучасні політичні, соціальні, економічні й культурні процеси в суспільстві й критично їх оцінювати; вміло контактувати і взаємодіяти з різним типом клієнтів; мати професійний такт, який може допомагати викликати симпатію і довіру у клієнта, зберігати професійну таємницю, проявляти делікатність у всіх пи­таннях, що стосуються сторонньої людини; вміти оперативно приймати потрібне рішення навіть в екстремальних ситуаціях.

В загальному розумінні соціальний педагог у сфері культури й дозвілля виступає у своїй діяльності посередником між клієнтом і соціумом. Вони, з одного боку, сприяють ефективній адаптації клієнта у цьому соціумі, з другого боку - процесу подоланню відчуже­ності соціуму від соціального оточення і дійсності.

Соціальний педагог працює у сфері педагогічної, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-керівної діяльності в системі соціального виховання. Соціальний педагог працює у навчальних закладах, навчально-виховних, наукових, методичних, державних установах, на підприємствах, у суспільних організаціях, відділах соціальної охо­рони неповнолітніх   місцевих державних адміністрацій, органах територіального самоврядування, функціонально зорієнтованих на реалізацію завдань соціального виховання.

Діяльність соціального педагога поширюється на всі вікові етапи розвитку особистості, на різні сфери мікросередовища особистості, а також  здійснюється у відкритій соціальній сфері і передбачає взаємодію з офіційними державними інститутами виховання, неінституційними і сімейною сферами.  

Соціальний педагог організовує роботу за одним з таких напрямків: організатор культурно-дозвіллєвої діяльності та педагог-керівник об'єднань та організацій.

Згідно зі змінами, що відбуваються в суспільстві, новими підходами до виховання дітей, молоді, дорослого населення в соціально-культурному середовищі, що сприяють позитивній самореалізації, задоволенню творчих інтересів і нахилів, соціальний педагог повинен мати ви­сокий

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні