Особливості психокорекційної роботи з підлітками та старшокласниками

План 

  1. Основні психологічні проблеми підліткового віку. Причини важковиховуваності.
  2. Психолого-педагогічні підходи у психокорекції підлітків з різними акцентуаціями характеру.
  3. Корекція відхилень поведінки у підлітків.
  4. Особливості групової роботи з підлітками.
  5. Тренінг для підлітків „Як уникнути тиску з боку однолітків. Асертивна поведінка”
  6. Психологічна допомога старшокласникам у виборі майбутньої професії та розвитку часової перспективи.

Список літератури

 

1. Проблема важких підлітків - одна з центральних психолого-педагогічних проблем. Зростання підліткової злочинності збільшується темпами, що помітно випереджають темпи зростання правопорушень в інших вікових групах. 70% злочинів скоюється особами до 30 років.

 Оцінка будь-якої поведінки завжди передбачає її порівняння з якоюсь нормою, проблемну поведінку часто називають девіантною.

 Девіантна поведінка – це система вчинків чи окремі вчинки, що протирічать прийнятим в суспільстві правовим чи моральним нормам.

 Девіантна поведінка ділиться на дві великі категорії.

 По-перше – це поведінка, відхилена від норм психічного здоров’я, при наявності вираженої чи невираженої психопатології

 По-друге – це антисоціальна поведінка, що порушує якісь соціальні і культурні норми, особливо правові. Коли такі вчинки порівняно незначні, їх називають правопорушеннями, а коли серйозні і караються – злочинами. Відповідно говорять про делінквентну (протиправну) і кримінальну (злочинну поведінку).

 Існує три групи факторів, які можуть спричинити виникнення девіантної поведінки:

 - біологічні;

 - психологічні;

 - соціальні.

 Біологічні:

 – статеве дозрівання, яке пов’язане з нестійкістю різних фізіологічних систем, незбалансованістю нервової і гуморальної систем. В підлітковому віці найчастіше проявляються різні психічні захворювання;

 - мінімальні мозкові дисфункції, тобто незначні порушення нормального процесу дозрівання мозкових структур. Такі порушення можуть виникнути внаслідок родових травм, впливу інфекцій, токсичних речовин, радіоактивного опромінення як до народження дитини, так і після народження. В дітей з ММД підвищена рухливість, вони гіперактивні, неспокійні, не можуть довго утримувати увагу, концентрувати її на чомусь одному, навіть дуже важливому. Це поєднується із зниженою розумовою працездатністю, що, як правило, проявляється з початком навчання в школі. Такі діти, при всьому бажанні добре вчитися, не можуть сконцентруватися, вони неуважні, швидко втомлюються на уроці і починають пустувати, смішити інших учнів, іноді проявляють дратівливість, агресивність, плаксивість, чи стають млявими, апатичними. При сприятливих умовах розвитку, соціальному поблажливому режимі розумових навантажень, доброзичливому ставленні вчителів, правильному вихованні в школі і вдома, ММД компенсується і не приводить до негативних наслідків. В протилежному випадку можлива соціальна дезадаптація дитини, що в свою чергу є ґрунтом для виникнення потреби в зміні свого психічного стану:

− від 20-90% дітей з ММД, що скоїли правопорушення;

− 28-84% скоїли правопорушення внаслідок дисгармонійного протікання статевого дозрівання.

 Ретардація – затримка темпу статевого дозрівання в асоціальних підлітків трапляється в 3-4 рази частіше, ніж в усій популяції. Характеризується затримкою росту, дитячою пропорцією тіла, вторинні статеві ознаки відсутні. В дівчат – підвищена сексуальність,а в хлопців – розгальмованість потягів, втечі з дому, агресія, алкоголізація.

 Психологічні фактори:

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні