Особливості розвитку пам'яті

поведінку новими зразками.

 Ми подаємо ігри і вправи з розвитку пам'яті, необхідні для успішного навчання у школі.

Дидактична гра «Хто відгадає?».

 Можна грати як із групою, так і з однією дитиною. Завдання полягає в тому, що дитину просять по пам'яті описати який-небудь із предметів, що є у кімнаті так, щоб партнери відгадали. При цьому не можна дивитися на цей предмет і називати його.

 Після того як ведучий пояснив правила гри, а діти підготувалися до неї і вибрали предмет, ведучий дає в руки будь-якому учасникові камінчик як запрошення до розповіді. Той, хто одержав камінчик розповідає про загаданий предмет. Коли загадка відгадана, її автор передає камінчик у руки наступному. Гра триває доти, доки кожен не придумає свою загадку.

 Дорослий стежить за тим, щоб називалися суттєві ознаки, інші учасники мають право ставити навідні запитання, однак треба дати можливість ведучому вимовити досить повний опис предмета.

Гра «Бабуся укладає у свою валізу. . . »

 Гра для розвитку механічної пам'яті

 Грати можна і вдвох із дитиною, але краще — компанією з 3—5 дітей. Дорослий починає розповідь: «Бабуся укладає у свої валізу. . . гребінець», а наступний гравець має повторити вже сказане, додавши свій предмет: «Бабуся укладає у свою валізу гребінець і. . . капці» тощо. Гра триває доти, доки ряд не стає таким довгим, що його вже не можна відтворити. У дітей це може бути 18—20 предметів

 Вправа для розвитку літературної пам'яті «А я у гай ходила. . . »

 Пропонуємо Вам частіше розучувати вірші − це прекрасне заняття не може бути зайвим ні в якому віці і, крім загальнорозвивального ефекту, допомагає прищепити дитині літературний смак, сприяє емоційному зближенню членів родини. Починати слід із віршів гарного ритму і яскравого змісту, якщо ви віддаєте перевагу перекладам, то нехай це будуть класичні зразки — вірші С. Маршака, Б. Заходера, К. Чуковського. Дуже мелодійні, легкі й добре запам'ятовуються вірші Н. Забіли.

Гра «Ґудзики”.

 У цій грі беруть участь двоє. Перед гравцями лежать два однакових і. аоо-ри ґудзиків, усередині яких жоден ґудзик не повторюється. Для початку буває

 досить узяти всього 3 ґудзика, але при цьому перед учасниками гри лежить весь набір, із якого вони вибираються.

 У кожного гравця є ігрове поле, розділене на клітинки. Чим складніша гра, тим більше клітинок має містити поле; для початку досить 4 чи 6. Ґудзики кладуться на клітинки поля. Ведучий розташовує їх за власним бажанням, дає партнеру якийсь час на те, щоб запам'ятати їх розташування (20— З0 сек. ) і накриває поле аркушем паперу. Другий гравець має вибрати зі свого набору такі самі ґудзики і відтворити на своєму полі їх взаєморозташування. Потім перший гравець відкриває своє поле, і обоє перевіряють правильність рішення.

 Зазвичай на першому етапі діти не можуть грати правильно, варто навчити їх допомагати собі, описуючи вголос взаєморозташування ґудзиків. При цьому рекомендується особливо стежити за тим, щоб дитина правильно орієнтувалась і не плуталася в напрямках «вгору», «униз», «ліворуч», «праворуч».

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні