Особливості соціальної роботи з людьми похилого віку
Сімейна старість
Тип, в якому переважають жінки, котрі знаходять головне застосування своїх сил у родині. Оскільки хатня робота невичерпна, їм ніколи нудьгувати. Проте задоволеність життям у них буває нижчою, ніж у представників попередніх двох типів.
Зміцнення здоров'я
До цього типу відносять людей, сенсом життя яких стала турбота про зміцнення власного здоров'я, що не тільки стимулює достатньо різноманітні форми активності, але й дає певне моральне задоволення. Однак ці люди часто схильні перебільшувати значення своїх справжніх і фіктивних хвороб. їх також характеризує підвищена тривожність. Усі ці типи перебігу старості поціновують як гараздні. Але є і негативні типи розвитку, або так звана "пасивна старість"
ПАСИВНА СТАРІСТЬ
Агресивний тип | Сюди можуть бути віднесені буркотливі літні люди, незадоволені станом оточення. Вони часто критикують усіх і все, окрім самих себе, всіх повчають і діймають нескінченними претензіями. |
Зневірений тип | Це люди самотні й сумні, зневірені в собі та у власному житті. Іноді вони звинувачують себе за дійсні та фіктивні втрачені можливості, не здатні позбутися сумних спогадів про життєві помилки, що робить їх глибоко нещасними. |
Досить часто люди похилого віку, у яких процес старіння протікає пасивно, користуються так званими "соціальними ролями негативних версій-спектаклів":
"Непоказна, непомітна людина" | Цю "мас0ку" використовують у найближчому оточенні, щоб викликати співчуття, турботу. |
"Немічна, слабка людина" | Для лікарів, іншого персоналу, щоб отримати більше допомоги та уваги. |
"Ображений герой-страждалець" | Цю роль використовують для отримання соціальних пільг, підвищення власної значущості. |
На жаль, така пасивна старість зумовлює небажані зміни особистості, а отже, й негативні прояви у буденному житті.
ЕКОЛОГІЧНІ аспекти старіння
Виходячи зі значення давньогрецького "ойкос" — "оселя, середовище", під цим терміном розуміють не тільки природні та географічні чинники, а й соціальні сторони людського буття.
Чинники старіння, зумовлені природно-географічним середовищем:
1) забрудненість довкілля, а саме: кислотні дощі; надмірне використання хімічних речовин; озонова "дірка"; забрудненість водоймищ, а отже, проблема чистої води; радіоактивне забруднення, зокрема і внаслідок Чорнобильської катастрофи, тощо;
2) втрата звичного геополя (місця, де проживала людина все своє життя):
переїзд старої людини в місто з села чи навпаки; виїзд у іншу країну чи регіон; перехід до будинку-інтернату тощо;
3) порушення екології особистості: втрата близьких людей, смерть рідних, друзів; порушення взаємозв'язків з оточенням внаслідок певних захворювань (глухота, сліпота тощо); очікування смерті, страх перед нею.