Особливості соціальної роботи з людьми похилого віку

style="text-align: Перелічені чинники зумовлюють збільшення кількості захворювань (у тому числі онкологічних, психічних та ін. ), зростання психічної напруги, а отже, загрозу передчасної старості. Проте спілкування з природою, активна трудова діяльність, заняття улюбленою справою є важливими стимулами збереження бадьорості, натхнення, заспокоєння нервової системи, а отже, і збереження здоров'я у людей похилого віку.  

Психологічна характеристика процесу старіння

Найбільш важливим та суттєвим питанням старіння як психологічного явища є те, наскільки зміни, що визначаються біологічними віковими процесами, можуть відбиватися на психіці людини, її особистіших та інтелектуальних характеристиках. У деяких працях психологів можна зустріти чимало прикладів ставлення до старості як до періоду зниження активності, відчуття слабкості, періоду хвороб, утрат, розчарувань. Однак поряд з цим існує й оптимістична концепція старіння, суть якої полягає в тому, що ступінь збереження і розвитку багатьох важливих життєвих проявів великою мірою залежить від її психічної установки на старість.

Соціальному працівникові, котрий допомагає людям похилого віку, потрібно враховувати їхні вікові особливості.

З віком відбувається акцентуація особистості — загострення та зміна деяких рис характеру (наприклад, ощадливість переходить у скупість, запальність — у злостивість, твердість переконань — у догматизм, комунікабельні люди стають надміру балакучими, стримані — замкненими тощо).

Знижується зацікавленість у новому, здатність сприймати сучасні смаки, погляди та думки. Важливо терпляче й толерантно ставитися до вікових змін характеру літніх, до їхнього консерватизму й не ображати проявами неповаги до їхніх смаків та переконань. Кваліфікований соціальний працівник ніколи не вдаватиметься до зайвих суперечок з підопічним, не буде спростовувати його твердження та нав'язувати власне.

У старості погіршується слух, уповільнюються сприйняття та реакції. Тому мова соціального працівника повинна бути виразною, розбірливою, не надто швидкою

Потрібно уникати багатослів'я, довгих фраз, складних висловів. Необхідно переконатися, що підопічний почув і зрозумів вас. Людина літнього віку легко втомлюється від розмови, тому важливо не переобтяжувати клієнта розмовами. Він, зазвичай, віддає перевагу говорити самому, згадувати минуле.

Люди літнього віку дуже вразливі, їх часто посідають сумні думки щодо втрат, хвороб, тих змін, які відбулися в їхньому статусі, матеріальному становищі, у зовнішності. Будь-який прояв самостійності в обслуговуванні себе необхідно підтримувати, оскільки він дає підопічному відчуття успіху та незалежності.

Якщо людина самотня й геть нічого не очікує в майбутньому, вона стає пригніченою, апатичною, у неї може розвинутися депресія. Важливо підтримати, розрадити, спробувати відволікти людину від сумних думок, підкреслити те позитивне, що є в її житті. Наприклад, можна нагадати про цікаву телевізійну передачу, про очікуваний наступного тижня прихід давнього товариша, про якусь подію в громадському житті тощо.  

Психічні зміни старості

Вікові зміни ПСИХІЧНИХ процесів

Порушення відчуттів та сприймань у зв'язку з погіршенням роботи органів слуху та зору, а отже, зі зменшенням потоку інформації.

• Послаблення пам'яті у вигляді старечої забудькуватості чи синдрому Корсакова, коли погіршується запам'ятовування свіжої інформації і натомість згадуються давні події.

• Погіршення уваги, розвиток старечої неуважності.

• Уповільнення мислення, іноді зниження його продуктивності.

• Емоційна пригніченість

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні