Особливості страхового захисту активів підприємств

в цілому застосовується однакова сукупність страхових ризиків та обсяг відповідальності. Відшкодовуються збитки в резуль­таті пошкодження чи загибелі майна від дії стихійних сил природи, припинення подачі тєплр, стисненого повітря чи електроенергії, що викликане стихійними лихами, аварія­ми транспортних засобів, комунальних систем забезпечен­ня промислових об'єктів.

Капітальні споруди та інше майно вважаються заст­рахованими і на той випадок, коли виникнення пожежі чи загроза стихійного лиха змусили власників розібрати його чи перемістити в безпечне місце. Тоді в суму стра­хового відшкодування збитку включаються вимушені витрати власника застрахованого майна на демонтаж устаткування, будівель, транспортне перевезення їх скла­дових елементів, а потім на відновлення промислових об'єктів і підготовку їх до нормальної експлуатації.

По додатковому договору основні й оборотні активи можуть бути застраховані від крадіжки з застосуванням технічних засобів, викрадення транспортних об'єктів.

Згідно основного договору, при страхуванні власного майна відшкодування виплачується незалежно від його знаходження під час пошкодження чи загибелі, включа­ючи перевезення. Винятком може бути лише відпові­дальність транспортних організацій за пошкодження чи загибель вантажу під час перебування його в дорозі, встановлена законодавством чи договором.

Якщо ті чи інші матеріальні активи використовують­ся для проведення експериментальних чи дослідницьких робіт, а також експонуються на виставці, то дія договору страхування починається з моменту переміщення їх з постійного місця знаходження для упаковки з метою транспортування на місце випробування або експону­вання. В цьому випадку дія договору страхування роз­повсюджується на період тимчасового складування (збереження), випробування чи експонування і зворот­ного транспортування на місце постійного знаходження.

Не підлягають страхуванню та страховій відповідаль­ності збитки, причиною яких є об'єктивні технологічні або природні процеси: фізичне зношування основних активів; корозія, загнивання, усихання; збитки, що завдані застрахованим товарам в результаті обробки їх термічним впливом з метою переробки сировини, гото­вої продукції чи з іншою метою (дія на продукти харчу­вання, плавлення чи гаряча обробка металів, тощо)

Для повноти відшкодування збитків, нанесених ос­новним та оборотним фондам, дуже важливе значення має правильна їх грошова оцінка. Зазначимо, що в умо­вах інфляції, характерної для економіки України на су­часному етапі, проведення її вимагає не лише аналіз бухгалтерської звітності, а й знання ринкової кон'юнк­тури на конкретні матеріальні активи, прогнозу перс­пектив її-динаміки, тощо.

Для оцінки основних фондів застосовується їх повна балансова вартість за вирахуванням величини зносу, а оборотні фонди оцінюються по фактичній собівартості (малоцінні та ті предмети, що швидко зношуються — за вирахуванням зносу).

Зазначимо, що в умовах інфляції, згідно постанов Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1993 p. № 593 "Про проведення індексації основних фондів у народно­му господарстві України" та від 20 травня 1S94 р. № 327 "Про проведення індексації основних фондів у 19941 році", відбувається перегляд балансової вартості основ­них фондів. Перерахунку підлягає вартість будівель, спо­руд, передавальних пристроїв, залізниць та доріг зі твердим покриттям, машин та обладнання, транспортних засобів, виробничого і господарського інвентаря, робочої і продуктивної худоби, багаторічних насаджень та інших видів основних фондів. Конкретні напрями цієї робот» викладені в офіційних документах.

Експонати виставок, колекцій, антикваріату, тощо страхуються по вартості на основі поданих страху­вальником документів або по їх експертній оцінці.

Для оцінки сільськогосподарської продукції власного виробництва застосовується їх фактична собівартість, але не вище вартості, що розрахована на основі державних закупівельних цін.

Незавершене будівництво оцінюється по фактично здійснених затратах фінансових, матеріальних й трудових ресурсів