Особливості страхового захисту активів підприємств
Капітальні споруди та інше майно вважаються застрахованими і на той випадок, коли виникнення пожежі чи загроза стихійного лиха змусили власників розібрати його чи перемістити в безпечне місце. Тоді в суму страхового відшкодування збитку включаються вимушені витрати власника застрахованого майна на демонтаж устаткування, будівель, транспортне перевезення їх складових елементів, а потім на відновлення промислових об'єктів і підготовку їх до нормальної експлуатації.
По додатковому договору основні й оборотні активи можуть бути застраховані від крадіжки з застосуванням технічних засобів, викрадення транспортних об'єктів.
Згідно основного договору, при страхуванні власного майна відшкодування виплачується незалежно від його знаходження під час пошкодження чи загибелі, включаючи перевезення. Винятком може бути лише відповідальність транспортних організацій за пошкодження чи загибель вантажу під час перебування його в дорозі, встановлена законодавством чи договором.
Якщо ті чи інші матеріальні активи використовуються для проведення експериментальних чи дослідницьких робіт, а також експонуються на виставці, то дія договору страхування починається з моменту переміщення їх з постійного місця знаходження для упаковки з метою транспортування на місце випробування або експонування. В цьому випадку дія договору страхування розповсюджується на період тимчасового складування (збереження), випробування чи експонування і зворотного транспортування на місце постійного знаходження.
Не підлягають страхуванню та страховій відповідальності збитки, причиною яких є об'єктивні технологічні або природні процеси: фізичне зношування основних активів; корозія, загнивання, усихання; збитки, що завдані застрахованим товарам в результаті обробки їх термічним впливом з метою переробки сировини, готової продукції чи з іншою метою (дія на продукти харчування, плавлення чи гаряча обробка металів, тощо)
Для повноти відшкодування збитків, нанесених основним та оборотним фондам, дуже важливе значення має правильна їх грошова оцінка. Зазначимо, що в умовах інфляції, характерної для економіки України на сучасному етапі, проведення її вимагає не лише аналіз бухгалтерської звітності, а й знання ринкової кон'юнктури на конкретні матеріальні активи, прогнозу перспектив її-динаміки, тощо.
Для оцінки основних фондів застосовується їх повна балансова вартість за вирахуванням величини зносу, а оборотні фонди оцінюються по фактичній собівартості (малоцінні та ті предмети, що швидко зношуються — за вирахуванням зносу).
Зазначимо, що в умовах інфляції, згідно постанов Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1993 p. № 593 "Про проведення індексації основних фондів у народному господарстві України" та від 20 травня 1S94 р. № 327 "Про проведення індексації основних фондів у 19941 році", відбувається перегляд балансової вартості основних фондів. Перерахунку підлягає вартість будівель, споруд, передавальних пристроїв, залізниць та доріг зі твердим покриттям, машин та обладнання, транспортних засобів, виробничого і господарського інвентаря, робочої і продуктивної худоби, багаторічних насаджень та інших видів основних фондів. Конкретні напрями цієї робот» викладені в офіційних документах.
Експонати виставок, колекцій, антикваріату, тощо страхуються по вартості на основі поданих страхувальником документів або по їх експертній оцінці.
Для оцінки сільськогосподарської продукції власного виробництва застосовується їх фактична собівартість, але не вище вартості, що розрахована на основі державних закупівельних цін.
Незавершене будівництво оцінюється по фактично здійснених затратах фінансових, матеріальних й трудових ресурсів