Особливості європейської інтеграції на кінці 90-х років

Особливості європейської інтеграції на кінці 90-х років

Після прийняття в лютому 1987 р. ЄЄА, Комісія ЄС запропонувала "пакет Делора" - сукупність заходів по забезпеченню виконання Єдиного акту. Сюди входили: нове визначення загальної аграрної політики; подвоєння ресурсів структурних фондів ЄС з метою прискорення економічного розвитку регіонів; реформа фінансування ЄС згідно з фінансовим станом країн-членів.

Ганноверська сесія Європейської ради в червні 1988 р. констатувала, що після реалізації третини пропозицій по практичному виконанню ЄЄА, досягнуто поріг "неповоротності" в процесі інтеграції. Був сформований спеціальний комітет для вивчення проблеми утворення валютного союзу, а також зроблені кроки вперед в політиці охорони зовнішнього середовища і в утворенні "інформаційної Європи".

До середини 1989 р. програма ЄЄА була практично на 50% реалізована. В той же час залишалися важливі проблеми, що необхідно було вирішити. Так, по рівню ВВП на душу населення ЄС в 1986-1987 рр. на 10 % відставав від Японії, і на 36% - від США. У цілому ВВП, що визначає економічну міць, досяг в ЄС в той же період 3525 млрд. екю - що було менше від США на 177% і вище від Японії на 76%. ЄС в той період зосереджував 20% світового економічного потенціалу. За десятиріччя з 1978 - 1988 рр

сукупний ВВП ЄС виріс лише на 9%, в той час як в США - на 46%, в Японії - на 122%. Водночас, крім загального відставання в ЄС значно загострилися проблеми нерівномірного розвитку як між окремими країнами співтовариства, так і між окремими його регіонами.

За підрахунками ЄС в період з 1986 - 88 рр. десять найбагатших регіонів співтовариства виробляли в середньому в 3 - 4 рази більше продукції, ніж десять найбідніших. Крім того, відсоток безробітних серед економічно активного населення складав в ЄС на кінець 1988 року 10,9% проти 5,3% - в США і 2,4% - в Японії.

В січні 1989 року голова Комісії ЄС Жак Делор запропонував план утворення "Європейського економічного простору". Згідно з цим планом з 1 січня 1993 року мав початися другий етап утворення валютно-економічного союзу в ЄС. Передбачалося введення стійкого обмінного курсу європейських валют і утворення європейської системи центральних банків (Єврофед). Ця система мала визначити основні напрямки валютно-фінансової політики Співтовариства. Широкі повноваження мали бути надані Раді міністрів фінансів та економіки (Екофін), яка розглядала б питання узгодження і координації державних бюджетів країн ЄС. Таким чином Екофін мав отримати водночас повноваження в законодавчій і виконавчій областях без достатньо ефективного контролю з боку Європарламенту. Проект був підтриманий представниками Франції, Англії та Данії, і мав привести до моделі майбутньої Європи з сильною виконавчою владою.

Прихильники "конфедералізації" ЄС наполягали на принципах народовладдя і на рівномірному розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову. В цьому контексті передбачалося розширити повноваження Європарламенту, зробити його в перспективі двопалатним (з палатою національностей, що мала захищати права малих країн). Тільки в такому випадку, як вважали Італія та ФРН, можливо було б зберегти в системі майбутніх відносин країн - членів ЄС принцип народовладдя і баланс між виконавчою і законодавчою гілками влади.

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні