Острозька школа

вищого учбового закладу проявилася і в тому, що тут уперше з'єдналися два типи культур : візантійська і західноєвропейська. Першим ректором школи був Герасим Смотрицкий - православний український письменник, в числі перших учителів - грецькі, за якими Острозький посилав до Патріарха Константинопольського. Окрім приїжджих греків, князь Костянтин міг мати учителів з греків, що жили в Острозі і займали там цілу вулицю.
При школі утворився науково-літературний гурток, члени якого видавали навчальні посібники, твори греко-візантійських духовних письменників, церковно-полемічні і історичні твори. У тісному зв'язку з школою стояла друкарня, главою якої був призначений Іван Федоров. Було при школі і нижче училище, для якого Федоров видав свою першу в Острозі книгу - "Азбуку"(1578 г)[3].
У історії академії можна чітко виділити три періоди. Перший з них - час становлення (1577-1586). Він характеризується потужним інтелектуальним спалахом. Вже в перші роки свого існування академія стає унікальним культурно-освітнім центром із створеним в ній видавництвом. До роботи в закладі притягувалися діячі різних конфесій - як уже згадувалося, це були Герасим Смотрицкий, Іван Федоров, а також греки Иммануил Мосхопулос, Діонісій Ралли і Евстахий Нафанаил, Симон Пекалид, протестанти білорус Андрій Рымша і українець Мотовило.
Наступний період діяльності академії (1587-1620) характеризується її вищим розквітом. У Острог прибували видатні особистості - українці і чужоземці з багатим європейським науковим і педагогічним досвідом. Українець Куприян вчився в Падуе і Венеції, Исакий Борискович - в Александрії. З вихованців Падуанской академії виділялися також греки Никифор Кантакузин і Кирило Лукарис. Ще в 70-х роках XVI століття були налагоджені взаємовигідні культурні зв'язки з монастирями Афона. Їх відвідували Іван Вишенский, Исаакий Борискович. В той же час ченці Афона приходили в Острог за місцевими виданнями, поставляючи друкарні необхідні рукописи

З академією активно співробітничали і польські діячі. Одним з них був Ян Лятош - астроном, математик, доктор медицини, випускник Падуанского і Краківського університетів. Славу Острогу принесли і українці-самоуки, полеміст Іван Вишенский, літератор Демьян Наливайко, його брат, керівник народного повстання в Україні, Северин Наливайко. У бурхливій діяльності академії визначальну роль грала і сама атмосфера, що панувала в Острозі на рубежі двох віків, : тут співіснували різні національно-культурні традиції. У місті з населенням п'ять тисяч людина в стилі Ренесансу були побудовані замок, три дерев'яні палаци, ратуша, міські вежі. Діяли костьол, дві синагоги з єшибою - духовною і загальноосвітньою школою, татарська мечеть, кальвінізм і протестантський храми. У місті жили, окрім українців, поляки, німці, шотландці, угорці, греки, татари, євреї.
Приклад К. К. Острозького наслідував князь Юрій Олелькович, що заснував училища в Слуцке. За зразком Острозькой школи, стараннями братерств були закладені школи у Львові (1536), Вильно (1585), Могильові (1590), Мінську (1613), Луцьку (1620) та ін. У кінці ХVI ст. існувало вже близько 15 братських шкіл [7].
Серед вихованців академії немало діячів культури, освіти і церкви. Один з них - Иов Княжицкий заснував Манявский скит, де в особливій шані був церковний спів, зокрема болгарський. Скит на два століття став головним центром культивування цього яскравого музично-стильового явища в Україні. Хорошим знавцем церковного хору вважався і майбутній київський митрополит Иов Борецкий, який також вчився в Острозі. А також Исаия Копинский, відомий свого часу проповідник Леонтій Карпович, що багато страждав за православ'я,
1 2 3 4