П’ятидесятництво

разу вони отримали позитивну відповідь і подали на реєстрацію до Ради у справах релігій у Москві необхідні документи з даними про місцеві громади. В результаті за цими списками розпочалися арешти і судові процеси над активними членами і керівництвом церков.

Таким чином п’ятидесятницьке братство було багато років роздроблене на кілька часток. Єдиного центру не існувало. Значна частина входила до Союзу ЄХБ. Починаючи з 1968 р. , була дозволена реєстрація п’ятидесятницьких церков незалежно від ВРЄХБ (автономно). На 1989 р. в Україні з 652 п’ятидесятницьких громад 300 були зареєстровані у складі Союзу ЄХБ, 186 діяло нелегально і 166 (тобто лише чверть) були зареєстровані як п’ятидесятницькі (автономні). Саме кількість автономних громад подавалась державою як офіційна кількість п’ятидесятників; діяльність цих громад координувалась Радою пресвітерів. Незареєстровані церкви також мали свій керівний центр.

 П’ятидесятництво у незалежній Україні

25-26 травня 1990 р. у м. Коростені відбувся Всеукраїнський з’їзд, на якому відроджено Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської-п’ятидесятників (Церква християн віри євангельської України), до якого увійшли п’ятидесятницькі громади зі Союзу ЄХБ, а також автономно зареєстровані і незареєстровані церкви ХВЄ і ХЄВ. Головою Союзу було обрано Миколу Мельника; 1998 р. його замінив Михайло Степанович Паночко.

На 1990 р. в Союзі нараховувалося 400 церков. На 1 січня 2007 р

до складу Союзу входила 1491 громада, де налічувалося близько 101 тисячі вірних, діяла 51 місія. У Союзі діє 24 обласні об’єднання церков ХВЄ, об’єднання церков ХВЄ Республіки Крим і міське об’єднання церков Києва. Станом на початок 2008 року понад чверть всіх громад Союзу діють у рівненській та Волинській областях.

Офіційними органами Союзу Церков ХВЄ є журнали “Благовісник”, “Євангельський голос”, “Євангелист”. Окремі громади видають свою періодику. Загалом нараховується 27 конфесійних періодичних видань. П’ятидесятники відомі своїми радіо та телепрограмами.

Церква має служителів: єпископів, що очолюють регіональні об’єднання п’ятидесятницьких громад, пресвітерів чи пасторів, які є керівниками громад, євангелістів, проповідників, дияконів і дияконіс, наставників та наставниць. Обраних на зборах громади служителів благословляють на служіння старші за служінням служителі з молитвою і рукопокладенням. За скоєння гріху чи відпадіння у єресь служителі церкви можуть бути позбавлені священного сану і піддані методам церковного впливу, як і всі інші члени церкви.

Підготовка кадрів для потреб Союзу здійснюється у 16 біблійних семінаріях, інститутах та школах. Також діють різноманітні біблійні курси і школи при громадах, 1011 недільних шкіл для дітей.

Діє 9 реабілітаційних центрів для повернення до повноцінного життя в суспільстві нарко та алкоголезалежних, щороку організовуються дитячі табори для оздоровлення дітей по всій території України, звершується духовне і благодійне служіння у 40 в’язницях, дитячих та старечих будинках, лікарнях, інших місцях. Звершується місіонерська діяльність в різних частинах України і Російської Федерації.

Всеукраїнський Союз християн віри євангельської-п’ятидесятників входить до складу всесвітнього п’ятидесятницького союзу Асамблеї Божі. М. С. Паночко є членом Виконавчого Комітету Всесвітніх Асамблей Божих.

Поряд з вищеназваним союзом в Україні діє Союз вільних церков християн євангельської віри, який на 1 січня 2008 р. об’єднував 182 громади, 9 місій, 1 братство, веде 3 духовні навчальні

1 2 3 4 5

Схожі роботи