ПАРОНІМИ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

фра­зеологізмах, загадках:

В тридев'ятім славнім царстві,

Де колись був цар Горох,

Є тепер на господарстві

Мудрий пан, вельможний Ох.

(Леся Українка)

Спить земля, охмарена і славна,

А в Путивлі кряче віща птиця.

І горює-квилить Ярославна

На світанні рано, як зигзиця.

(А. Малишко)

Говорили-балакали, сіли й заплакали; Яке їхало, таке й зди­бало; І туди кума, і сюди кума, а роботи нема; Ні слуху ні духу; За лісом, за трилісом золота діжа висить; Хай буде гречка, аби не суперечка (Нар. тв. ).

 

Використання паронімів у діловодстві

Пароніми — це слова, близькі за звуковим складом і вимовою, але різні за значенням і написанням: виборний виборчий, засвід­чення посвідчення, особовий особистий, наступний подаль­ший, афект ефект, линути ринути, мимохідь мимохіть, талан талант, варта вахта, розбещений розпещений тощо.

Основну групу паронімів становлять слова, що семантичне по­єднані між собою, частково збігаються морфемним складом, близькі за походженням: важкий тяжкий, повінь повідь, при­лазити пролазити тощо.

Незначна різниця у вимові паронімів спричиняє труднощі у їх засвоєнні, приводить до помилок, зокрема до неправильної замі­ни одного слова іншим. Паронімічні відношення поєднують пари слів.

Явище паронімії вимагає точного знання значень і адекватно­го їх вживання. При створенні юридичного тексту звертається увага на особливості функціонування паронімів у діловому мовленні, де неприпустимо вживання замість належного слова його пароніма, адже це може призвести до непорозуміння або взагалі до перекру­чення інформації.

Наприклад:

Адресат (одержувач) — адресант (відправник),

Норматив (показник) — нормативність (властивість),

Погроза (заподіяти зло) — загроза (небезпека),

Здібний (той, хто має нахил) — здатний (той, хто має можливість),

Дефектний (деталь) — дефективний (людина),

Оглядати (місце події) — доглядати (хвору людину).

 

Пароніми — це слова (пари слів), які мають подібність у морфологічній будові (близькі за фонетичним складом), але роз­різняються за значенням

Вони переважно належать до однієї час­тини мови, мають однакові граматичні ознаки. На відміну від си­нонімів — слів, що позначають близькі поняття і тому можуть заміняти одне одного, — для паронімів така взаємозамінність не­можлива. Під час вивчення паронімів основну увагу слід приділяти саме їх змістовій відмінності.

Кампанія — компанія

Кампанія — сукупність заходів, спрямованих на виконання певного завдання: виборча кампанія.

Компанія — 1) група осіб, пов'язаних певними інтересами: весела компанія;

2) торговельне або промислове товариство, що об'єднує підприємців: торговельна компанія.

 

 

Ліцензія — ліценція

Ліцензія — дозвіл на право торговельного обміну, викорис­тання чогось тощо.

Ліценція — зниження тарифного мита тощо.

 

Декваліфікація — дискваліфікація

Декваліфікація — втрата особою кваліфікації, спеціальних знань, досвіду: декваліфікація педагога, повна декваліфікація.

Дискваліфікація — оголошення когось не гідним або не здат­ним обіймати певну посаду, виконувати відповідну роботу через професійну непідготовленість; позбавлення спортсмена або ко­манди права брати участь у змаганнях за грубе порушення правил: дискваліфікація судді, дискваліфікація гравця.

 

Повноваження — уповноваження

Повноваження — право, надане зазначеній особі на прове­дення певних дій (заходів): здійснювати свої повноваження.

Уповноваження — надання певній особі дозволу (прав) го­ворити (діяти) від імені іншої особи: за уповноваженням керів­ництва.

 

Особистий — особовий

Особистий — який є власністю окремої особи, безпосередньо належить їй, персональний; який безпосередньо стосується певної особи: особисті речі, особиста охорона, особисті уподобання.

Особовий — який стосується особи; відкритий на окрему осо­бу: особове посвідчення, особовий склад, особова справа, особовий рахунок.

 

 

Факт — фактаж — фактор

Факт — дійсна, невигадана подія, явище, приклад; те, що слу­жить підтвердженням певного положення, висновку: неспростов­ний факт, очевидний факт, історичний факт, аналізувати факти.

Фактаж — сукупність фактів.

Фактор — умова, рушійна сила, причина будь-якого

1 2 3