ПОРУШЕННЯ МИСЛЕННЯ

ПОРУШЕННЯ МИСЛЕННЯ.

 План

1. Психологія мислення .
2. Порушення операційної сторони мислення:
3. Порушення особистісного і мотиваційного компоненту мислення:
4. Порушення динаміки мислительної діяльності:
5. Порушення регуляції мислительної діяльності:

 1. Психологія мислення

Мислення – це психічний процес відображення дійсності, вища форма творчої активності людини. Згідно з думками вченного Солсо, мислення – це процес, за допомогою якого формується нова мисляча репрезентація; це відбувається шляхом переробки інформації, отриманого в складній взаємодії мисленних атрибутів судження, уяви вирішення завдань і т. ін.

 2. Порушення операційної сторони мислення

Можна виділити групу короткочасних чи незначних порушень, які зустрічаються і в здорової людини, а також і групу розладів мислення, які носять виражений хворобливий характер. Стосовно другого широко відома класифікація Зейгарник Б. В.

Порушення операційної сторони мислення

При зниженому рівні узагальнення хворому важко виділити ознаки предметів. В судженнях домінують безпосереднє уявлення про предмети, між якими встановлюються лише конкретні зв’язки. Людина не розуміє переносного значення прислів’я, не може розкласти картинки в логічній послідовності. Цей розлад характерний для олігофренії та деменції у людини, що була раніше розумово повноцінною. .

 Спотворення процесу узагальнення проявляється в тому, що в своїх судженнях людина відображає лише випадкову сторону явища, а суттєві відношення між предметами не приймає до уваги

 3

Різноплановість мислення – це розлад, коли судження проходять в різних площинах. Зустрічається при шизофренії,

Коли мислення ніби протікає по різним руслам одночасно повз сутті актуальної проблеми, не маючи мети і переключаючись на емоційне субєктивне відношення

Резонерство – багатослівні безплідні розмірковування, що проявляються внаслідок підвищеної ефектності, неадекватного відображення, причому інтелект і пізнавальні процеси у людей порушені.

 4. Порушення динаміки мислительної діяльності

Лабільність мислення чи „стрибки ідей” властиві людині, яка не закінчивши одну думку переходять до іншої. Хворий безперервно говорить, без будь-якого зв’язку сміється, спостерігається хаотичний рух асоціацій, порушення логічного мислення.

Інертність мислення чи „в’язкість мислення”(ґрунтовність) – це такий розлад, коли людина не може змінити спосіб своєї роботи, судження, не здатна переключитися з одного виду діяльності на інший. Характеризується надмірною деталізацією, другорядними несуттєвими ознаками, у судженнях хворого домінують випадкові дрібниці, які не мають відношення до основної думки. Зустрічається при епілепсії, епілептичних психопатіях, важких травмах мозку.

Відкликуваність проявляється в неочікуваному реагуванні на різні випадкові подразники, не адресовані людині. В результаті цього нормальний мислитель ний процес стає неможливим: будь-який подразник починає змінювати напрямок думок, людина то реагує вірно, то її поведінка стає безглуздою, вона не розуміє де знаходиться, скільки їй років.

Зісковзування полягає в тому, що людина розмірковуючи про будь-який об’єкт неочікувано збивається з правильного ходу думок після хибної неадекватної асоціації, а потім знову здатна розмірковувати вірно, не повторюючи допущених помилок, але і не виправляючи їх. Досить часто це найперша ознака шизофренії.

 5. Порушення регуляції мислительної діяльності

Порушення регулюючої функції мислення проявляється часто в здорових людей при різних емоціях, афектах. Судження людей стають помилковими, неадекватними, відображають дійсність під впливом сильного афекту, відчаю, гострих ситуацій у здорових людей можуть виникнути розлади мислення.

Порушення критичності мислення – це невміння обдумано діяти, перевіряти та виправляти свої дії у відповідності з обєктивними умовами,