ПОРУШЕННЯ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ПОРУШЕННЯ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У психологічних дослідженнях аналізу піддаються, як правило, розлади пізнавальних процесів (в основному мислення), незначне число робіт присвячене аналізу порушень особових змін. Слід, проте, підкреслити, що аналіз порушення психіки в параметрах пізнавальної і особової сфер не є вичерпним. Неправильно зводити все різноманіття психічних порушень до зміни системи пізнавальних процесів або порушень мотивів. У ряду хворих психологічний експеримент не виявляв зміненої системи понять; хворі осмислювали завдання, що вимагали синтезу, узагальнення; асоціації хворих носили адекватний характер, не було змінено і їх відношення до ситуації експерименту. Разом з тим хворі не могли в конкретній роботі тривало утримувати правильний спосіб дій, допускали помилки. У цих випадках можна говорити про порушення розумової працездатності хворих. У ширшому плані цій проблемі присвячені дослідження психологів Інституту експертизи працездатності, що виявили різні чинники, лежачі в основі порушення працездатності хворого. Ще в 1936 р. В. М. Коган висунув положення про те, що у багатьох хворих основним чинником, що знижує працездатність, є звуження об'єму уваги, неможливість одночасного обліку декількох дій середовища. При цьому виявилось, що хворі зберегли в основному навики і уміння, необхідні для одноразових розумових дій. Цей факт послужив підставою для пошуків особливих експериментальних прийомів дослідження. Проблемі порушень працездатності присвячено цікаве дослідження В. М. Когана і Е. А. Коробкової, у якому автори визначають працездатність як можливість тривалою систематичною суспільно корисній діяльності і приводять класифікацію проявів порушеної працездатності: порушення цілеспрямованості, довільності, порушення об'єму і регуляції зусиль і порушення динаміки діяльності

У даному розділі ми хочемо зупинитися не на порушенні працездатності в широкому сенсі цього поняття, а на порушеннях розумової працездатності, які є наслідком виснажуваності (по класифікації Е. А. Коробкової, це щонайближче до порушення динаміки діяльності). Придбані в минулій життєдіяльності людини навики, його інтелектуальні операції залишаються нерідко підлягаючими зберіганню, тим часом хворий не в змозі виконати розумових завдань, що вимагають тривалих і стійких зусиль. Порушення розумової працездатності знаходить свій вираз у ряді проявів і приймає нерідко характер порушень як би окремих процесів: пам'яті, коливань уваги. Якщо таким хворим запропонувати заучувати 10 слів і зобразити кількість відтворених слів кривій, то остання носить ламаний характер. Аналогічні результати були отримані при дослідженні хворих пробою Крепеліна. Крива, що зображає кількість допущених помилок, носить теж ламаний характер, свідчивши про переривчасту і лабільності продуктивності хворих. Подібні коливання виявляються як при дослідженні складних форм психічної діяльності, так і при аналізі елементарних її проявів, наприклад при дослідженні темпу сенсомоторних реакцій. У дипломній роботі В. И. Васильевой була використана для виявлення особливостей темпу сенсомоторних реакцій методика відшукання чисел на "таблиці Шульте". Хворому пропонувалося послідовно п'ять таблиць, на яких були розташовані урозкид числа від 1 до 25. Хворий повинен був показувати і називати числа по порядку. Дослідження показало, що сумарний час, витрачений на відшукання чисел у хворих судинними захворюваннями головного мозку, в порівнянні з нормою різко завищено. Проте детальний відлік часу кожної окремої пошукової реакції свідчить про те, що ця загальна сповільненість пояснюється наявністю окремих надмірно тривалих пошукових дій у ряді інших нормально швидких. Відшукуючи числа, як правило, в нормально швидкому темпі, хворі раптово "втрачають" чергове число, тобто "дивляться на нього і не бачать", стверджуючи іноді, що такого числа на таблиці взагалі немає. Іншими словами, сповільненість темпу виконання завдання

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні