ПОРУШЕННЯ ВІДЧУТТІВ

ПОРУШЕННЯ ВІДЧУТТІВ 

 План

  1. Психологія відчуттів.
  2. Розлади відчуттів і їх класифікація .
  3. Кількісні порушення відчуттів.
  4. Якісні порушення відчуттів

 1.                 Психологія відчуттів.

Відчуття - психічний процес відображення окремих елементарних властивостей дійсності, що безпосередньо впливають на наші органи почуттів.

На відчуттях засновані більш складні пізнавальні процеси: сприйняття, представлення, пам'ять, мислення, уява. Відчуттями зветься найпростіший, далі не розкладений психічний процес.

 Сприйняття і представлення , які виникли на основі відчуттів є й у тварин, і в людини. Однак відчуття людини відрізняються від відчуттів тварин. Відчуття людини опосередковані її знаннями, тобто суспільно-історичним досвідом людства.

У відчуттях відбиваються об'єктивні якості явищ (колір, запах, температура, смак і ін. ), їхня інтенсивність (наприклад, більш висока чи більш низька температура) і тривалість. Відчуття людини так само взаємозалежні, як взаємозалежні різні властивості дійсності.

Класифікація відчуттів.

У залежності від розташування рецепторів усі відчуття поділяються на три групи.

До першої групи відносяться відчуття, що зв'язані з рецепторами, що знаходились на поверхні тіла: зорові, слухові, нюхові, смакові і шкірні відчуття. Це екстерорецептивні відчуття.

 До другої групи відносяться інтерорецептивні відчуття, які зв'язані з рецепторами, що знаходяться у внутрішніх органах. До третьої групи відносяться кінестезичні (рухові) і статичні відчуття, рецептори яких знаходяться в м'язах, зв'язках і сухожиллях - проприорецептивні відчуття (від лат. "proprio" - власний).

 У залежності від модальності аналізатора розрізняються наступні види відчуттів: зорові, слухові, шкірні, нюхові, смакові, кінестезичні, статичні, вібраційні, органічні і болючі. Розрізняються також контактні і дистантні відчуття.

  1. 2.                 Розлади відчуттів і їх класифікація

Виділяють кількісні та якісні порушення відчуттів.

До кількісних порушень відчуттів належить.

  • Відсутність чутливості
  • Порушення зорової чутливості
  • Порушення слухової чутливості
  • Порушення нюхової чутливості.
  • Порушення смакової чутливості

До якісних порушень відчуттів належить.

  • Парестезія
  • Дізестезія
  • Поліестезія
  • Синестезія

 

  1. 3.                 Кількісні порушення відчуттів

Порушення чутливості.

1. Анестезія – відсутність чутливості. Втрата чутливості поширюється на больову, тактильну, температурну чутливість.

-                    Аналстезія – відсутність больової чутливості.

-                    Батіанастезія – відсутність м”язево - суглобної чутливості

-                    Тактильна анестезія - відсутність дотикової чутливості.

-                    Термаанестезія - відсутність чутливості на тепло, холод.

-                    Топанестезія – відсутність відчуття локалізації подразника.

Анестезія може бути

- тотальною – відсутні всі види відчуття;

- парціальною – відсутні окремі види відчуттів.

2. Гіпостезія – зниження чутливості, що виражається в зниженні сприйнятливості до зовнішніх стимулів і пов'язане з розумовою перевтомою. Навколишній світ стає неяскравим, невизначеним. Предмети немов позбавляються фарб. Звуки доносяться глухо, голоси навколишніх втрачають інтонацію. Усе здається малорухомим, застиглим. При явищах гіпестезії, навпаки, відчуття (унаслідок різкого зростання їх нижніх абсолютних порогів) виявляються більш-менш ослабленими. Звуки здаються приглушеними, невиразними, голос ледь помітним, немов здалека; світло сприймається тьмяним, слабким. Усі навколишні предмети бачаться недостатньо чітко, як крізь туман. Ті ж явища спостерігаються у відношенні смакових, нюхових, тактильних відчуттів.

3. Гіперстезія – підвищення рівня чутливості.

При різкій фізичній або емоційній перевтомі іноді відбувається підвищення сприйнятливості до звичайних зовнішніх подразників. Денне світло раптом засліплює. Звуки сприймаються як нестерпні. Запахи сприймаються гостро, викликаючи сильне роздратування. При гіперстезії екстеро-, інтеро– або пропріорецептивні подразники, що звичайно розташовуються в

1 2