Пам’ятники Рівного

Пам'ятник Тарасу Шевченку 

 Знаковим для міста Рівне є пам'ятник видатному синові України Тарасу Шевченку. Ідея створення пам'ятника виношувалась давно. З ініціативи товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка було оголошено конкурс на кращий проект пам'ятника та проведено п'ять турів. У ньому взяли участь, як відомі скульптори, так і початківці: Василь Джабрайлов, Михайло Йориш, Олександр Данилов, Петро Подолець, Володимир Стасюк, Олександр Євтушенко, Володимир Пєтухов, Микола Сівак та ін.

Кращою була визнана модель і затверджений проект пам'ятника Т. Шевченку, авторами якого є скульптори П. Подолець, В. Стасюк та архітектор В. Ковальчук. Проект пам'ятника постійно вдосконалювався. Потрібно було створити монументальний об'ємно-просторовий синтез, який не лише органічно доповнював би центральну площу міста, але й зав'язував її в один цільовий ансамбль. До 1996 року було виконано модель пам'ятника, який затверджено художньою радою Львівської кераміко-скульптурної фабрики. Зважаючи на рекомендацію академіка Емануїла Миська, спорудити пам'ятник було вирішено на центральній площі міста - майдані Незалежності. Виконувався пам'ятник на кераміко-скульптурній фабриці Львівської спілки художників на кошти товариства "Просвіта", партії "Народний Рух". Пізніше до фінансування приєдналось близько ста громадських організацій, а чергова сесія обласної Ради ухвалила виділити на ці цілі 250 тис. грн. . Благоустроєм площі займалася мерія міста. На відлиття пам'ятника в бронзі було витрачено 5 тонн матеріалу

Всередині нього знаходиться особлива металева конструкція, яка скріплює весь монумент, втримує його окремі маси, робить всю споруду особливо міцною. Для постаменту використано граніт Токовського кар'єру (Дніпропетровщина), який має приємний темно-малиновий відтінок. Автори створили пам'ятник, наповнений особливим ідейним змістом: змістом національної самосвідомості, незалежності, звільнення, проповідником яких був Тарас Шевченко.

Великий Тарас зображений у русі: він іде, він немов звертається до поколінь з особливим зверненням, немов би веде мову-заклик про братерство, єдність, любов. І його мова є надзвичайно зрозумілою і привабливою, і вся його постать випромінює особливу енергію, яка притягує, яка змушує зупинитись, задуматись. . . Пам'ятник Тарасу Шевченку в місті Рівне створений на кращих традиціях вітчизняного мистецтва, що відповідає завданням і вимогам до монументальних пам'яток такого типу. Він став окрасою і своєрідним символом міста.

Пам'ятник було відкрито 22 травня 1999 року. Саме цього дня 138 років тому прах Шевченка, за його заповітом, було перевезено з Санкт-Петербурга до Канева.

 

Пам’ятник Уласу Самчуку

 20 лютого 2005 року в місті Рівне, до 100-річчя від дня народження, встановлено пам'ятник видатному українському письменнику, публіцисту, громадському діячу, учаснику національно-визвольної боротьби українців, редактору газети «Волинь» - Уласу Олексійовичу Самчуку.  

Улас Самчук народився на Рівненщині 20 лютого 1905 року в селі Дермань, тоді ще Дубенського повіту, Волинської губернії.  

Ім'я письменника сьогодні відоме в усьому світі. Він є автором 20-ти книжкових видань, і був претендентом на здобуття Нобелівської премії 1982 року за трилогії - «Волинь» та «Ост». Улас Самчук один із перших авторів, хто у світовому письменництві розповів у своєму романі «Марія» про голодомор в Україні.  

Пам'ятник встановлено з ініціативи Рівненської обласної організації Національної спілки письменників України, редакції часопису «Волинь» та обласної організації Української Народної Партії. Автор пам'ятника - скульптор Володимир Шолудько, архітектори - Микола Пасічник, Віктор Ковальчук та Тетяна Мельничук.  

Місце для увічнення У. Самчука було вибрано на Театральній площі