Паритет купівельної спроможності (РРР) та методи його визначення

Паритет купівельної спроможності (РРР) та методи його визначення

Валютний курс, встановлення якого в переважній більшості країн є прерогативою центрального банку, на фінансово-грошовому ринку виконує певні функції, головними з яких є:

-  сприяння інтернаціоналізації грошових відносин;

-  сприяння об'єднанню та стабільному розвитку фінансових ринків;

-  порівняння рівнів та структури цін, а також результатів виробничої діяльності в окремих країнах;

-  порівняння національної та інтернаціональної вартості на національних та світових ринках;

-  перерозподіл національного продукту між окремими країнами;

-  інтернаціоналізація господарських зв'язків тощо.

Основою визначення та порівняння валютних курсів є співвідношення купівельної спроможності окремих іноземних валют. Купівельна спроможність валюти визначається вартістю певного набору товарів та послуг, які можна придбати за відповідну грошову одиницю у порівнянні з базовим періодом.

Співвідношення купівельної спроможності окремих валют до певної групи товарів та послуг у двох країнах визначає паритет купівельної спроможності — РРР (purchasing power parity). Вважають, що теорія паритету купівельної спроможності була висунута ще в 1556 р. Мартіном де Ацпілкуєта Наварро. Пізніше її досліджували Д. Рікардо та Д. Юм, а в остаточному варіанті вона була сформульована лауреатом Нобелівської премії Ірвіном Фішером. Згідно з теорією РРР валютний курс змінюється настільки, наскільки це потрібно для того, щоб компенсувати різницю в динаміці рівня цін у різних країнах. Інакше кажучи, ціна одиниці одного й того самого товару в одній країні має відповідати ціні на цей товар в іншій країні, перерахованій на поточний валютний курс.

Наприклад, при заниженні курсу японської єни відносно американського долара японські товари в США будуть коштувати дорожче, а американські в Японії — дешевше. З відтоком доларів за кордон відбувається падіння цін на товари на внутрішньому ринку країни та підвищення цін за кордоном разом з одночасним збільшенням попиту на товари на внутрішньому ринку

Це, в свою чергу, буде сприяти підвищенню цін або підвищенню курсу валюти. Такий процес може відбуватися доти, доки обидві валюти не досягнуть певної пропорції, яка б відображала збалансованість цін на один і той самий товар у різних країнах (рис. 1).

 

Рис. 1. Схематичне зображення: теорії паритету купівельної спроможності валюти

Отже, у спрощеному вигляді паритет купівельної спроможності можна відобразити формулою

де Цв — ціна за одиницю певного товару на внутрішньому ринку;

Кп — поточний валютний курс грошових одиниць двох країн, товари яких порівнюються;

Дз — ціна за одиницю того самого товару на зовнішньому ринку.

Залежно від номенклатури товарів, які беруть для розрахунку, РРР може бути частковим (за обмеженим переліком товарів або товарних груп) та загальним (за валовим національним продуктом).

Існує кілька методик розрахунку паритету купівельної спроможності валют. Найпростішим є зіставлення вартості порівняльного набору товарів і послуг (споживчого кошика) в різних країнах:

 

де n — кількість порівнюваних видів товарів (послуг) в обох
країнах;

ЦіВ — ціна одиниці товару (послуги) і-го виду в країні В;

ЦіА — ціна одиниці товару (послуги) і-го виду в країні А;

Ті — товар (послуга) і-го виду.

Прикладом застосування запропонованої методики може бути розрахунок, наведений у табл. 1.

Таблиця 1.

Умовний розрахунок вартості товарного набору

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні