Перехід творів від автора в суспільне надбання

закону виносить рішення, яке або припиняє дії, що порушують права, або ж компенсує збитки, які завдані по­рушенням прав інтелектуальної власності.

Як вже говорилось, інтелектуальна власність - нематеріаль­на, тобто така, що її неможливо побачити чи відчути на дотик. Тут об'єктом власності є право на результати інтелектуальної діяльності людини. Таке право має подвійну природу:

• творець нематеріального і матеріального об'єкта власності мають подібні права, тому що право на інтелектуальну власність дає виняткову можливість нею розпоряджатись так, як і з пра­вом власності на матеріальний об'єкт;

• творець має духовне право на результат своєї творчості, так зване право автора.

Перші права називаються майновими правами, другі - немайновими правами інтелектуальної власності.

Автор, творець, таким чином, має сукупність немайяових

(особистих, моральних) прав, що не можуть відчужуватись, тобто бути забраними від автора ніколи, та майнових (еконо­мічних) прав, які можуть бути відділеними від творця, тобто передані в користування іншим особам за певних визначених умов. Право інтелектуальної власності є сукупністю трьох видів майнових прав (права володіти, права користуватись, права розпоряджатись) та немайнових прав (право на авторство, право на недоторканність твору) (див. рисі).

 

Рис. 1. Права інтелектуальної власності

Особисті нємайнові права:

1. Право на визнання людини творцем (автором, виконав­цем, винахідником) об'єкта прав інтелектуальної власності.

2. Право перешкоджати посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності.

3. інші особисті нємайнові права інтелектуальної власності, які встановлені законом.

Особисті нємайнові права інтелектуальної власності завжди належать творцеві чи творцям (якщо це група авторів). Осо­бисті нємайнові права не залежать від майнових прав інтелек­туальної власності

Вони, на відміну від майнових прав, не мо­жуть передаватись (крім встановлених законом винятків).

Особисті нємайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, який створений в результаті виконання трудового договору чи на замовлення, належать творцю, тобто працівнику, який ство­рив його. Існують окремі випадки, які передбачені законом, коли особисті нємайнові права можуть належати юридичній чи фізичній особі, в якої працює творець.

Особисті нємайнові права інтелектуальної власності є чинни­ми безстрокове, якщо інше не встановлено законом.

Майнові права інтелектуальної власності:

1 Право на використання об'єкта права інтелектуальної влас­ності.

2. Виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності.

3. Виключне право перешкоджати неправомірному викорис­танню об'єкта права інтелектуальної власності, зокрема забо­роняти таке використання.

4. Інші майнові права інтелектуальної власності, які встанов­лені законом.

Майнові права інтелектуальної власності є чинними протя­гом термінів, які встановлені законами чи угодами. Вони мо­жуть бути припинені достроково у випадках, які встановлені законом.

Майнові права можуть бути передані повністю або частково, умови передання визначаються договором між автором, твор­цем та набувачем прав. Майнові права на об'єкт права інте­лектуальної власності, який створений в результаті трудового договору, належать творцю та роботодавцю, якщо інше не вказано в трудовому договорі. Тобто слід пам'ятати, що згідно з законом роботодавець не володіє автоматично майновими правами свого співробітника.

Держава, виходячи із інтересів суспільства, в цілому може встановлювати винятки та обмеження в майнових правах Інте­лектуальної власності. Але такі винятки не повинні створювати істотних перешкод для нормальної реалізації майнових прав інтелектуальної власності, оскільки це б

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні