Перехід творів від автора в суспільне надбання
Запропонована схема наочно показує найбільш сприятливе місце у взаємовідносинах творців, споживачів та держави. Отже, можна сказати, що основним завданням управління є створення, впровадження в цивільний обіг та отримання прибутку або іншої користі таких об'єктів права інтелектуальної власності, які найбільше відповідали б інтересам усіх суб'єктів.
Суб'єктами управління інтелектуальною власністю можуть бути:
1) юридичні чи фізичні особи, які створюють об'єкти права інтелектуальної власності;
2) юридичні чи фізичні особи, які використовують об'єкти права інтелектуальної власності;
3) держава.
Юридичні та фізичні особи, як ми знаємо, є суб'єктами права інтелектуальної власності, як це визначено законами України про правову охорону результатів інтелектуальної власності. Держава, згідно з Цивільним кодексом України, не є суб'єктом права інтелектуальної власності. Предметом управління об'єктів права інтелектуальної власності - є такі об'єкти, які згідно із законодавством отримали правову охорону.
Права на конкретний результат творчої діяльності можуть бути оформлені правовласником за законом про охорону інтелектуальної власності. Вибір способу охорони залежить від волі творця, який в свою чергу керується економічними наслідками такої охорони. Отже, економічні інтереси стоять на першому плані. і вони визначають перше практичне завдання управління інтелектуальною власністю: вибір серед результатів творчості таких, на які доцільно отримати права. Крім того, хоча оригінальні результати творчої діяльності, які не суперечать моралі, гуманності та закону, автоматично є об'єктами права інтелектуальної власності, важливо правильно обрати спосіб охорони, оскільки при різних способах сила правової охорони може суттєво відрізнятись.
Наприклад, закон України «Про авторське право і суміжні права» говорить про те, що правова охорона об'єктам авторського права надається автоматично від моменту створення твору
Будь-які об'єкти є об'єктами права інтелектуальної власності з точки зору авторського права незалежно від того, чи дістали вони правову охорону у рамках відповідного закону, наприклад, «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Але якщо об'єкт не отримав охорону, то автор не має майнових прав на нього. Якщо ж така охорона здійснена й отримано відповідний охоронний документ — свідоцтво чи патент, — то творець має на цей об'єкт майнові права. Саме в цьому полягає головна різниця між авторськими правами та правами на результати науково-технічної творчості.
Управління інтелектуальною власністю може бути в декількох формах:
1) управління результатами творчості;
2) управління людьми, які створюють або використовують об'єкти права інтелектуальної власності;
3} управління організаціями, що розробляють або використовують об'єкти права інтелектуальної власності.
Управління результатами творчої діяльності - це сукупність управлінських дій, що забезпечують досягнення поставлених цілей шляхом перетворення ресурсів на початку процесу (вході) і в кінці процесу (на виході). Схематично це представлено на рис. 3.