Перехід творів від автора в суспільне надбання

знову постає запитання: чия це влас­ність. Держава від об'єкта промислової власності відмовляється, а патентовласник позбавлений правової охорони.

У наведених прикладах власність і правова охорона припиня­ються чи просто не виникають. У таких випадках об'єкт промисло­вої власності може бути використаний будь-ким без будь-якого дозволу і без виплати винагороди будь-кому (державі чи патентовласнику).

Нарешті, об'єкт промислової власності з тих чи інших причин може бути не запатентованим, бо винахідник не надав належного значення патентуванню.

Отже, певна кількість результатів творчої діяльності не підлягає правовій охороні і на ці результати не виникає право інтелектуаль­ної власності. Складається парадоксальна ситуація — є творчий ре­зультат, що може стати або уже став об'єктом Інтелектуальної влас­ності, або перестав ним бути і права на нього немає. Але ж така правова ситуація суперечить раніше зазначеній нормі Конституції України, відповідно до якої кожен має право володіти, користува­тися і розпоряджатися своїм результатом творчої діяльності. Тобто, Конституція України визнає право власності на такий результат. а чинне законодавство України про інтелектуальну власність не визнає.

Безперечно, зазначену проблему треба розв'язувати. Ті результа­ти творчої діяльності, що з тих чи інших причин не дістали спеціальної правової охорони відповідно до чинного законодавства України про інтелектуальну власність, слід визнати об'єктами пра­ва власності (не інтелектуальної) відповідно до Конституції Ук­раїни. Така власність має охоронятися загальними цивільно-право­вими нормами.

Отже, творчі результати — це результати творчої діяльності, що можуть бути об'єктами правової охорони, а можуть і не бути. Ті ре­зультати творчої діяльності, що наділяються правовою охороною і визнаються об'єктами інтелектуальної власності, і є результатами інтелектуальної діяльності

Отже, інтелектуальна власність (результати інтелектуальної діяль­ності) є результатом інтелектуальної, творчої діяльності, що відпо­відає вимогам чинного законодавства. Лише в такому разі їй на­дається правова охорона. У наш час роль і значення інтелектуаль­ної власності інтенсивно зростають, вона давно вже стала найбільш цінним капіталом людства, В усьому світі інтелектуальна власність є об'єктом цивільного обороту. У міру істотного значення інтелек­туальної діяльності, особливо її результатів для соціально-економічного розвитку будь-якого суспільства, попит на неї також інтен­сивно зростає. Вона часто стає об'єктом неправомірних дій, зловживання, недозволеного використання, тому потребує надійної й ефективної правової охорони.

Посилення правової охорони інтелектуальної власності необхід­не ще й тому, що інтелектуальна діяльність, як показує досвід країн з розвиненою економікою, здебільшого буде визначати стратегію і тактику соціально-економічного розвитку країни. Визначальне, пріоритетне місце буде посідати не виробництво, а саме наука, культура і техніка. Поняття «культура» слід розуміти в її широкому значенні — це освіта, культура поведінки, науково-технічний рі­вень виробництва, література, мистецтво та багато інших складо­вих, що визначають рівень цивілізації того чи іншого суспільства.

Рівень культури визначає світогляд, світовідчуття, моральні заса­ди та інші людські цінності як суспільства в цілому, так і кожного окремого індивіда. Тобто саме культура в широкому значенні цьо­го поняття зумовлює, формує духовний світ суспільства і кожної окремої людини. Духовний світ (чи духовність) суспільства зумов­лює напрями розвитку науки, техніки (технологій) і виробництва. Саме тому патентні закони не визнають науково-технічними досяг­неннями пропозиції, що мають антисуспільний, аморальний харак­тер. До них варто було б віднести зброю масового знищення людей, зомбування та інші досягнення, спрямовані проти людства.

Духовний світ суспільства має видатних діячів літератури, куль­тури і мистецтва. Ми не

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні