Перехід творів від автора в суспільне надбання

та економічної вигідності інтелектуальної діяльності в цілому. Стрімко зростає роль і значення тієї частини інтелектуальної діяльності, яка охоплюється поняттями — наука, культура, мис­тецтво. Пріоритетність науки уже безспірна. Водночас зростає еко­номічне значення надбань культури та мистецтва. Вони не лише формують духовний світ людини, а й стають вигідною сферою капі­таловкладень та джерелом одержання прибутків. Надбання культури і мистецтва дуже швидко трансформуються у вигідний капіталоміст­кий, технологічно насичений ринок. Дуже вигідними стали кіноін-дустрія, телебачення, книговидавництво, шоу-бізнес тощо. Спожи­вання гуманітарної продукції стало масовим, зростають масштаби гу­манітарних послуг. Сукупність цих ринків створює потужний сектор економіки, новий за своїм характером, який розв'язує низку істот­них проблем: стає вигідним джерелом прибутків, певною мірою роз­в'язує проблему зайнятості та доходів населення і є одним із голо­вних чинників позитивної динаміки економічного зростання.

Важко переоцінити значення інтелектуальної, творчої діяльності і для розвитку технологій, нової техніки та виробництва. Уже без-спірною стала теза: успішний розвиток виробництва в сучасних умовах можливий лише за належного його науково-технічного за­безпечення. У свою чергу належне науково-технічне забезпечення можливе лише за умови ефективного, точного і своєчасного науко­во-технічного прогнозування розвитку техніки, технологій і вироб­ництва.

Досвід країн світу з розвиненою ринковою економікою свідчить про те, що високий технічний рівень виробництва в сучасних умо­вах можливий за умови інтеграції наукової, технологічної та про­мислової політики країни. Усі ланки розвитку техніки і вироб­ництва мають здійснюватися за єдиною технологічною схемою від зародження ідеї до її втілення у продукцію і реалізації на ринку.

Нова техніка, що зумовлює технічний рівень виробництва, має створюватися на науково-технічних розробках на рівні винаходів. Винахідництво — це один із найпотужніших двигунів науково-тех­нічного прогресу, тому воно є одним із найважливіших напрямів інтелектуальної діяльності, що опирається передусім на досягнення науки.

У виступі Голови Верховної Ради України В

Литвина на інте­лектуальному форумі України підкреслювалося, що на творчу діяль­ність покладається забезпечення не лише реальних проривів на ос­новних напрямах науково-технологічного прогресу, а й інтелекту­алізації та гуманізації виробництва, управління політики, міждюдських відносин, піднесення їх культурного рівня.


ІІ. Природа права інтелектуальної власності

2. 1. Поняття авторського права та сумісних прав

Кожна людина є діяльною істотою, а діяльність людини но­сить двоякий характер: вона може бути творчою і повторюва­ною, продуктивною та репродуктивною. Творча діяльність зав­жди продукує щось нове, оригінальне, унікальне, таке, яке не існувало раніше. Новизна якраз і визначає суть творчості. Реп­родуктивна діяльність не привносить нічого нового. Вона є монотонним повторенням одного і того ж.

Отже, творчою людиною не можна назвати, скажімо, робіт­ника, який стоїть за верстатом і увесь день точить одні й ті ж деталі. Його діяльність не приносить нічого нового, працівник повторює увесь день одне і те ж. Але якщо цей робітник, вито­чуючи деталі, розробить новий спосіб точіння, що усуне моно­тонність його роботи, то в цьому випадку його діяльність є творчою.

Для людської діяльності характерні два види творчості: ху­дожня і технічна. Література, музика, живопис та інші художні твори є результатом художньої творчості. Винаходи, торговельні марки, комерційні таємниці - це результат технічної творчості.

Як правило, результати художньої творчості використову­ються у гуманітарній сфері, формуючи внутрішній світ людини, її погляд на світ та ставлення до нього. Результати ж технічної творчості пов'язані в

<< 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні