Переробка інформації

в аналітико-синтетичній обробці інформації їх одночасно розглядають і як прийоми, що дають змогу багатоаспектно характеризувати документи. Тобто в документах відображається, яким чином незнання перетворюється в знання, як неповне, неточне знання стає більш біль повним і точним

Але аналітико-синтетична обробка не тільки відображає хід аналізу і синтезу в процесі пізнання, а й сама використовує ці методи. В ході інформаційного аналізу здійснюється вивчення документа, тобто виявлення ознак, елементів, необхідних для характеристики цього документа за допомогою того чи іншого виду наукової обробки. Так, при складанні бібліографічного опису з’ясовують відомості про авторів, назву документа, де і коли його було опубліковано тощо. При систематизації та предметизації аналізують перш за все зміст документа, з’ясовують його головну та другорядну теми, проблеми, аспекти розгляду та ін. Одержані в результаті аналізу відомості об’єднують, тобто синтезують – у формі бібліографічного опису, у формі позначення класу, до якого зарахований документ, в інших формах. Таким чином, у процесі синтезу створюється новий документ, у якому подано новий взаємозв’язок елементів.

Проте слід усвідомлювати, що описаний вище шлях занадто схематичний. Насправді аналіз і синтез здійснюють у логічній єдності, вони неподільні в ході аналітико-синтетичної обробки і відбуваються паралельно[9].

Для забезпечення різноманітних інформаційних запитів користувачів існують різні види наукової обробки документів. Найчастіше до них відносять: складання бібліографічних описів документів, індексування, анотування, реферування, хоча остаточно проблему видів цієї обробки досі не розв’язано.

У процесі інформування про документи, користування ними доводиться їх називати, посилатися на них, складати списки, відрізняти один документ від інших. Здійснювати це можливо завдяки бібліографічним описам, які подають певний набір відомостей про документи, відомостей, що характеризують їхні найважливіші ознаки. Це ознаки, в основному, зовнішнього характеру, які стосуються не стільки змісту, оскільки оформлення документа, хоча можуть наводитися і найбільш загальні відомості про його зміст

Розкрити зміст документа дає змогу індексування. Суть індексування полягає у зарахуванні документа до певної групи, класу відповідно до змісту. Кожен клас позначається певним кодом відповідної інформаційно-пошукової мови, тобто мови, що призначена для передачі змісту документів з метою подальшого пошуку.

Більш зрозумілу і повну характеристику документа може бути подано в результаті його анотування і реферування. Анотування – це процес складання анотації, тобто стислої характеристики документа, його частини або групи документів з погляду призначення, змісту, форми та інших особливостей.

У процесі реферування складають реферат – короткий виклад змісту документа або його частини, який включає основні фактичні відомості та висновки, необхідні для первісного ознайомлення з документом і виявлення доцільності звертання до нього.

Усі розглянуті види обробки документів не є формальними, вони потребують певних, а часто і значних інтелектуальних зусиль людини. В основі їх лежать наукові методи пізнання (аналіз і синтез)[14, 16-19].

 

2. 2. Процеси аналітико-синтетичної переробки інформації

Оскільки методикою підготовки інформаційного документа є аналітико-синтетична переробка інформації, розглянемо  послідовні процеси, що її складають (за Н. М. Кушнаренком )[14, 287].       

  • уточнення інформаційної потреби споживача інформації, визначення кола і послідовності перегляду джерел;
  • визначення цільового призначення інформаційного документа, який відповідає інформаційному запиту споживача;
  • бібліграфічний пошук і відбір
1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні