Переробка інформації

створювати вторинні (інформаційні) документи різноманітного характеру (аналітичні, оглядові, аналітично-оглядові). Особливе місце тут посідають оглядові документи, що відображають зміст основних первинних документів з певної проблеми, оцінку їх на основі їхньої аналітико-синтетичної обробки. Вони мають велике значення для інформаційної підтримки органів державної влади, прийняття ними управлінських рішень. Процеси аналітико-синтетичної переробки інформації поділяються на підгрупи: процеси аналізу та процеси синтезу, хоча у процесі роботи вони ідуть паралельно. Зокрема, до першої підгрупи можна віднести  процеси відбору та аналізування параметрів документів, до другої – групування та всебічна характеристика документів. Відбір документів дає змогу здійснити обмеження масиву документів, які включають в огляд відповідно до визначених якісних критеріїв. Змістовий та формальний аналіз документів здійснює оцінку їх наукової, соціальної та практичної значущості. Визначається також відповідність їхнього рівня складності змісту і підготовленості споживачів. Групування інформації у вторинних документах здійснюється за принципом „від загального – до часткового” або „від простого – до складного”, що дає можливість конкретизувати зміст первинного документа, загострити увагу на певних аспектах теми, найважливіших та найперспективніших. Характеризуючи окремі документи, важливо відібрати найсуттєвіші відомості про кожен з них, показати внутрішню логіку розкриття теми, підкреслити наукове або практичне значення відібраних документів.


Список використаної літератури

1. Власенко Н. А. , Зорько С. В. , Сиротич М. Р. Україна на шляху до інформаційного суспільства: проблеми та здобутки. – К. , 1999. – 331 с.

2. Глазунова Л. В. Система автоматизованої аналітико-синтетичної обробки документів// Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Вип. 6. – К. : НБУВ, 2001. – С. 360 – 368.

3. Горовий В. М. Особливості розвитку соціальних інформаційних баз сучасного українського суспільства. К. : НБУВ,

 2005. – 295 с.

4. Горовий В. М. Роль інформаційно-аналітичних служб у поширенні наукових знань// Боротьба з організованою злочинністю і корупцією(теорія і практика). –К. : Міжвідомчий наук. -дослід. центр з проблем боротьби з орг. злочинністю, 2001. –С. 167-173.

5. Гречихин А. А. , Здоров И. Г. Информационные издания: Типология и основные особенности подготовки. – М. : Книга, 1988. – 272 с.

6. Додонов О. Г. , Литвиненко О

В. , Янішевський С. О. Інформаційна політика органів державної влади: напрями вдосконалення// Стратегії розвитку України: теорія і практика. – К. : НІСД, 2002. – С.

7. Закупень Т. В. Об информационном обеспечении управленческой деятельности госструктур// Научно-техн. инф-я(НТИ). Сер. 1. – 1997. -№8. – С. 12-18.

8. Інформатизація та відкритість влади як засоби демократизації суспільства: Зб. мат. «круглого столу». К. : Альтерпрес, 2003.

9. Інформаційні продукти та послуги як результат виробничої діяльності бібліотек// Давидов І. О. Бібліотечне виробництво в інформаційному суспільстві. – Х. : ХДАК, 2005. – С. 149 -170.

10. Корнієнко В. Проблеми створення системи вторинних інформаційних документів// Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Вип. 5. – К. : НБУВ, 2000. – С. 142-151.

11. Короткий термінологічний словник із бібліотекознавства та соціальної інформатики/ Г. М. Швецова-Водка, Г. В. Сілкова, Л. О. Черепуха та ін. – К. : Кн. Палата України, 1998. – 115 с.

12. Кулицький С. П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління: Навч. посіб. – К. :МАУП, 2002. – 224 с.

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні