Періодизація дитинства і стадіальність розвитку

як у тварин, так і в людини.

З незначними варіантами цю біологізаторську точку зору повторювало й багато інших вчених.

К. Шіллер і Г. Спенсер пояснювали гру звичайною витратою зайвої енергії, яку нагромаджує дитина, її не витрачають на працю і тому вона виявляється в ігрових діях.

К. Бюллер, підкреслюючи звичайну захопленість, з якою грають діти, твердив, що весь зміст гри полягає в тому задоволенні, яке вона дає дитині. Але при цьому лишалася нерозкритою причина, що породжує в дітей почуття радості від гри.

3. Фрейд, наприклад, вважав, що дитину спонукає до гри почуття власної неповноцінності. Не маючи змоги насправді бути лікарем, шофером або вихователем, дитина заміщає реальну роль грою. У цьому вигаданому житті вона «зживає» властиві їй потяги й бажання.

Хоч наведені пояснення гри здаються начебто неоднаковими, проте всі згадані автори твердять, що в основі гри — інстинктивні, біологічні потреби дитини: її потяги і бажання. Бажання з'являються мимовільно (спонтанно). Вони визрівають з розвитком дітей і виявляються в їх іграх незалежно від того, як і де дитина живе, хто і як її виховує. Педагог не може сприяти виникненню дитячої гри і не може використати її для розвитку дітей — вважають ці автори.

Принципово по-іншому підходять до пояснення природи гри російські і радянські вчені. Вже в дореволюційний час А. І. Сі-корський, П. Ф. Каптерєв, П. Ф. Лесгафт, К. Д. Ушинський висловлювалися за своєрідність гри як справді людської діяльності.

Н. К. Крупська, А. С. Макаренко, а потім і багато педагогів та психологів (Д. В. Менджерицька, А

В. Черков, Р. І. Жуковська, Д. Б. Ельконін, П. Г. Саморукова, Р. М. Римбург, Г. О. Люблінська, А. П. Усова) поглибили аналіз лри і науково пояснили цю своєрідну дитячу діяльність.

Творчі (рольові) ігри дітей характеризуються такими особливостями:

1. Гра є формою активного відображення дитиною навколишнього життя людей. Вивчення початкових форм гри та її розвитку в маленьких дітей (Р. Я. Лехтман-Абрамович, Ф. І. Фрадкіна, М. Ю. Кістяковська) показує, що вона виникає на основі наслідування і маніпулятивних дій з предметами. У кінці першого і на другому році життя дитина, коли не спить, виконує особливо багато маніпулятивних дій. Відтворюючи своїми рухами дії дорослого з предметами, вона колише ляльку, годує її з ложечки, витирає посуд, ставить ведмедику градусник.

Супроводячи такі дії окремими словами, «а зразок «люлі-люлі», «їж», «боляче?», що також є наслідуванням мови дорослих у відповідних обставинах, дитина опановує нову для неї ігрову діяльність.

У три-, чотирирічного дошкільника ігри є вже таким ланцюгом дій, в яких він відтворює цілі сценки з добре знайомого йому життя дорослих людей. Дівчинка діє, як мати. У старших дошкільників ця гра більш деталізована і водночас вона включає дедалі більше і більше різних персонажів. Діти відтворюють безліч деталей поведінки дорослих, їх мову, відносини.

Так, у грі дитина відображає життя дорослих. І чим більше можливостей для активної дії, тим цікавіша гра. Тому лікарем бути цікавіше, ніж хворим, артистом краще, ніж глядачем, а шофером, звичайно,

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні