Перші програми побудови психології як самостійної науки

План

  1. Програма психології В. Вундта.
  2. Програма психології І. М. Сеченова.


1. Програма психології В. Вундта.

Першим варіантом психології як самостійної науки вважається фізіологічна психологія В. Вундта (1832 – 1920). Свої дослідження він почав у Гейдельбергському університеті в області сприймання. Виходить його праця «Замітки по теорії сприймання» (1862 р. ), де Вундт розвиває ідею про психологію як експериментальну науку. В 1863 році виходить його праця "Лекції про душу людини та тварини", де Вундт поруч з експериментом в якості джерела психологічного дослідження називає також аналіз продуктів людського духу. Ці ідеї вплинули на появу та розвиток психології народів Вундта.

 Так на початку 60 – х років виникає програма психології Вундта, де поєднуються два методи: експериментальний та культурно-історичний.

 Вихід в 1874 р. праці Вундта "Основи фізіологічної психології", вважається датою появи психології як самостійної науки. Її об’єктом проголошуються відчуття та простіші почуття.

 З 1875 року Вундт працював у Лейпцігському університеті, де в 1879 році створює психологічну лабораторію, на базі якої через два роки був створений Інститут експериментальної психології, що став міжнародним центром підготовки психологів (там навчались: Е. Крепелін, Г. Мюнстербергер (Німеччина), Е

Тітченер (Англія), Стенлі Холл (Америка), В. М. Бєхтєрєв, Н. Н. Ланге (Росія) та інші).

 Поруч з дослідницькою роботою Вундт займався викладацькою діяльністю. Такі курси читав Вундт в різні роки в Лейпцігу: психологія мовлення, космологія, історія нової філософії, елементи математичної логіки, психологія народів, основи етики та філософії права тощо.

В 1896 році були опубліковані "Замітки психології" («Очерки психологи»), де було викладено психологічну систему Вундта. З 1900 року виходять його книги десятитомної "Психології народів". Видання тривало до 1920 – го року. Вундт помер 31 серпня 1920 року.

Критикуючи розуміння предмету психології на той час (як науку про душу), Вундт визначив її як науку про безпосередній досвід (що є різновидом емпіричної психології, оскільки має показати зв’язок змісту досвіду в тому вигляді як він даний суб’єкту). Тобто об’єктом вивчення в психології стає свідомість.

Експеримент введений Вундтом у психологію не відкидав самоспостереження, експеримент лише робить самоспостереження більш точним (експеримент був запозичений з фізіології). Об’єктивні явища - поведінку, діяльність – Вундт виключав з психології. («Человек сам – не как он появляется извне, но как он дан непосредственно себе самому является собственно проблемой психологи». )

Однак не вся психіка піддається експериментальному вивченню. Вундт обмежив експеримент областю простіших психічних процесів – відчуттями, уявленнями, часом реакцій, простішими асоціаціями. Це обмеження пов’язане із розумінням суті експеримента у Вундта: це був не психологічний, а психофізіологічний експеримент спрямований на планомірне виявлення матеріального подразника, і об’єктивну реєстрацію пов’язаного з ним ефекту.

Дослідження вищих психічних функцій і психічного розвитку вимагає інших методів. В якості таких Вундт пропонує аналіз продуктів людського духу: мови, звичаїв, традицій, міфів тощо. Цю частину психології він назвав "Психологією народів".

Із введення Вундтом двох психологій, що відрізняються по

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні