Перспективні напрями розвитку соціальної психології в контексті реальних проблем суспільства

тому, що образи психічної реальності для самого індивіда відрізняються від явищ зовнішньої реальності, але у той же час є для нього цілком реальними утвореннями. І саме завдяки цій реальності, її властивості виявлятися в динаміці психічних процесів, мотивів, предметних дій, станів особистості стає можливим вплив психічного на життя особи, регуляцію її діяльності та відносин.

Отож психічне є не лише формою відображення соціального, а й засобом його регуляції та існування. Сказане дозволяє розглядати соціально-психологічне відображення як відображення психічне. Тобто йдеться про те, що всі соціально-психологічні явища виступають у формі пси­хічних (суб’єктивних) образів, переживань, станів. Однак, на відміну від психічного відображення, воно здійснюється не тільки у формі суб’єкт-об’єктних відносин, а й суб’єкт-суб’єктних, коли кожен із учасників взаємодії сприймає іншого саме як суб’єкта і дія одного викликає відповідну реакцію іншого. Саме цей взаємний “обмін реакціями” підкріплює чи змінює поведінку партнерів по спілкуванню, викликає двосторонню активізацію їхніх зусиль для досягнення успіху в розв’язанні спільних проблем. При цьому об’єктом соціально-психічного відображення на відміну від психічного є не все довкілля, а тільки те, що пов’язане із взаємодією людей, їхньою спільною діяльністю.

Таким чином, соціально-психологічне відображення викликане появою якісно нового утворення — групового суб’єкта діяльності (соціальної групи, спільноти тощо), що суттєво змінює характер регуляції між людьми, бо взаємодія між ними, спільна діяльність неможливі тільки на ґрунті інтерсуб’єктивних відносин. У результаті суб’єктивного відображення об’єктивної реальності виникає соціальна поведінка людей, яка завжди потребує координації, розподілу функцій, контролю. Тобто повинна функціонувати на ґрунті певних суспільно (спільно) вироблених норм

Норми, у свою чергу, зв’язують в один вузол розмаїття інтересів, цілей, мотивів окремих суб’єктів і сприяють появі нової реальності. Саме така соціально-нормативна регуляція, на відміну від регуляції психічної, виявляється через інтерсуб’єкгивні відносини, зокрема через оцінки позицій та вчинків інших людей — партнерів по спільній дії. При цьому оцінки стосуються не тільки змісту того, що робить людина, а й того, як вона це робить, заради чого. Тобто, у них сконцентровано відображені уявлення індивідів про бажане, необхідне, правильне або засуджуване. Соціальне, як дія на підставі норм та цінностей, реалізується через почуття, переживання, уявлення конкретних людей. Виходячи з такої логіки, соціально-психологічне відображення виявляється соціальним за змістом і психічним за формою та способом регуляції.

Отже, соціальна психологія, на відміну від соціології, вивчає не об’єктивно існуючі соціальні відносини між людьми, не соціальні спільноти, які виникають на основі цих відносин, а те, як люди їх відображають, переломлюють у своїй свідомості і конкретизують в оцінках і реальній поведінці.

Таким чином, вивчаючи конкретні закономірності і механізми взаємозв’язку між особистістю та суспільством, сучасна соціальна психологія повинна відповісти на запитання: як і чому соціальне (суспільство, організація, група) впливає на особистість; яким чином особистість, її діяльність впливають на функціонування соціальної групи; як функціонує соціально-психологічна реальність, яка виникає у процесі такого взаємозв’язку.

На нинішньому етапі розвитку соціальної психології таке розуміння специфіки соціально-психологічного знання, в принципі, відповідає сучасному стану науки і соціальним запитам сьогодення. Саме за рахунок розширення сфери соціально-психологічної регуляції можна збагатити наші уявлення про предмет соціальної психології.

Зазначене дозволяє стверджувати, що для уточнення предмета соціальної психології

<< 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні